Актуальна інформація
Актуальна інформація|
|
ДОДАТОК до рішення 35 сесії Терешківської сільської ради 8 скликання від 12.06.2024 « Про затвердження Регламенту Терешківської сільської ради в новій редакції» |
Регламент
Терешківської сільської ради
Полтавського району Полтавської області
РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Рада громади та регламент
1. Терешківська сільська рада Полтавського району Полтавської області (далі – Рада) є виборним представницьким органом місцевого самоврядування, що складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси Терешківської сільської територіальної громади та приймати від її імені рішення.
2. Порядок діяльності Ради, її виконавчих органів та посадових осіб визначається Конституцією України, Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про добровільне об’єднання територіальних громад», іншими законодавчими актами України (в частині що стосується), цим Регламентом Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області та іншими актами, прийнятими Радою в межах її повноважень.
3. Регламент Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області – (далі – Регламент) визначає порядок скликання сесій сільської ради, підготовки і розгляду нею питань, проведення засідань, прийняття рішень сільської ради, загальні умови формування та організації роботи постійних та інших комісій ради, виконавчих органів ради, здійснення депутатської діяльності, обрання і затвердження посадових осіб місцевого самоврядування та інші процедури, які випливають з повноважень ради, встановлених Конституцією України та законами України (в частині що стосується).
Стаття 2. Предмет регламенту
Цим регламентом встановлюється порядок скликання сесій Ради, підготовки і розгляду нею питань, проведення засідань та прийняття рішень Радою, загальні умови формування та організації роботи постійних та інших комісій Ради, виконавчих органів Ради, здійснення депутатської діяльності, обрання і затвердження посадових осіб місцевого самоврядування та інші процедури, які випливають з повноважень ради, встановлених Конституцією та законами України (в частині що стосується).
Стаття 3. Мова роботи Ради
1. Робота Ради та її діловодство ведеться українською мовою.
2. У випадках, визначених законами та на основі рішення Ради в роботі ради може додатково використовуватись інша мова, прийнятна для більшості жителів громади.
При цьому офіційним текстом актів Ради, є текст українською мовою.
3. В разі звернення/відповіді до/з інших держав, передбачено звернення та переписка на мові держави з якою ведеться листування.
Стаття 4. Гласність у роботі Ради
1. Засідання Ради, постійних та інших комісій є відкритими і гласними.
2. За рішенням Ради, засідання постійних та інших комісій можуть проводитися у закритому режимі для розгляду конкретно визначених питань, які стосуються інформації з обмеженим доступом, для роботи з якою передбачений спеціальний режим захисту відповідно до вимог законодавства України «Про інформацію».
3. Якщо прийняте у результаті закритого засідання рішення не містить даних, розголошення яких призведе до порушення законодавства у сфері інформації, воно оприлюднюється в установленому Регламентом порядку.
4. Гласність роботи Ради забезпечується:
1) доведенням до відома громадськості інформації про план роботи Ради;
2) можливістю трансляції засідань Ради за допомогою засобів масової інформації (Інтернет, телебачення і радіомовлення тощо);
3) публікацією звітів про роботу та рішень Ради в мережі Інтернеті та пресі;
4) можливістю громадянам спостерігати (в порядку, обумовленому в частині 6 цієї статті) роботу Ради;
5) розміщенням (за наявності організаційної та/або технічної можливості) актів Ради та її посадових осіб на офіційних веб-ресурсах (сторінках/сайтах у мережі Інтернет).
5. Представники засобів масової інформації (телебачення, радіо, преси тощо) акредитуються при Раді на певний термін, який не може бути більшим за термін дії повноважень ради поточного скликання, поданням відповідної заяви секретареві ради, підписаної уповноваженою на те особою засобу масової інформації.
Відмова в акредитації повинна бути вмотивованою і може бути оскаржена до Ради або до суду.
Акредитованим представникам засобів масової інформації надається можливість ознайомлення з матеріалами, які розповсюджуються серед депутатів на пленарному засіданні, за винятком тих, що слухаються у режимі «закритого засідання».
6. На засіданнях ради можуть бути присутніми громадяни на визначених для них місцях і за попереднім записом, який веде уповноважена особа (як правило, секретар ради). Заявки на запис подаються до закінчення робочого дня, що передує пленарному засіданню. Кількість присутніх обмежується наявною кількістю сидячих місць у відповідному секторі сесійного залу.
В ситуаціях тимчасових обмежень перебування громадян в приміщеннях передбачених законодавством, на засідання Ради, постійних та інших комісій допускаються лише особи задіяні у проведенні заходів.
7. Місця для депутатів Ради відводяться в залі засідань окремо від місць для інших осіб, присутніх на засіданні, і не можуть бути зайняті іншими особами. Під час засідання Ради, особи (за винятком технічних працівників), які не є її депутатами, не повинні перебувати в місці розміщення депутатів.
8. Засідання Ради, постійних та інших комісій можуть бути/проводитись в інших приміщеннях/місцях «виїзними», про що приймається відповідне рішення.
9. Засідання ради, засідання постійних комісій та інших комісій ради можуть проводитися у дистанційному режимі (відеоконференції або аудіо-конференції) у випадках та відповідно до порядку визначених цим Регламентом та Порядком проведення пленарних засідань Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області в режимі відеоконференції або аудіоконференції (дистанційне засідання) ( реєстрація, голосування прийняття рішення).
Стаття 5. Запрошені на засідання ради
1. На пленарні засідання сесії Ради та засідання її органів можуть запрошуватися фізичні особи та представники юридичних осіб.
2. Рада процедурним рішенням може вимагати присутності на засіданні будь-якої посадової особи місцевого самоврядування.
3. На вимогу Ради або її посадових осіб керівники підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на території юрисдикції Терешківської сільської територіальної громади, зобов'язані прибути на засідання ради або її органів для подання інформації з питань, віднесених до відання Ради та її органів, відповідей на запити депутатів.
4. Головуючий на засіданні повідомляє депутатів про осіб, присутніх на засіданні за офіційним запрошенням.
5. Особи, присутні на засіданнях Ради та її органів, повинні дотримуватись порядку проведення сесії Ради.
У разі порушення порядку, їх, після попередження головуючого, а в разі грубого порушення – негайно, за розпорядженням головуючого на засіданні, може бути випроваджено з приміщення де відбувається засідання, у примусовому порядку.
Стаття 6. Встановлення державних та місцевих символів
1. Державний Прапор України, Державний Герб України на будинку Ради встановлюється на постійно.
2. Герб громади та хоругва (прапор) громади встановлюються на будинку Ради на постійно (при наявності).
3. На час пленарних засідань Ради Державний Прапор, Державний Герб України та Герб громади і хоругва (прапор) громади (при наявності) встановлюються в залі/місці, де проходить засідання.
4. Поруч з Державним Прапором України, Державним Гербом України та Гербом громади і хоругва (прапором) громади (при наявності) може здійснюватися підняття прапору Європейського Союзу, Організації Об’єднаних Націй за умови дотримання таких правил:
- Прапор громади, Європейського Союзу та Організації Об’єднаних Націй не можуть мати розміри більші за Державний Прапор України;
- Прапор громади, Європейського Союзу та Організації Об’єднаних Націй розміщується з лівого (від фасаду будинку) боку або нижче Державного Прапора України.
РОЗДІЛ II. ДЕПУТАТИ, ПОСАДОВІ ОСОБИ Й ОРГАНИ РАДИ
ІІ.1. ДЕПУТАТИ
Стаття 7. Правові засади діяльності депутатів Ради
1. Порядок діяльності депутата Ради, його права, обов'язки та повноваження регламентуються Конституцією України, Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про запобігання корупції», «Про доступ до публічної інформації», іншими законами України (в частині що стосується) та цим Регламентом.
2. Депутат Ради набуває своїх повноважень внаслідок обрання його до Ради на основі загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні на відповідних місцевих виборах.
3. Повноваження депутата Ради починаються з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією в день відкриття першої сесії Ради і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї Ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата Ради.
4. Депутат Ради є повноважним і рівноправним членом Ради як представницького органу місцевого самоврядування.
5. Депутат Ради має всю повноту прав та обов'язків, що забезпечують його активну участь у діяльності Ради та утворюваних нею органів, несе обов'язки/зобов’язання перед виборцями, Радою та її органами, виконує їх доручення (в межах повноважень).
Стаття 8. Форми роботи депутата Ради
1. Діяльність депутата в Раді включає:
а) участь у пленарних засіданнях Ради;
б) участь у засіданнях постійних комісій, тимчасових контрольних комісій Ради, їх підкомісій та робочих груп, до яких він обраний, з правом вирішального голосу, а у засіданні будь-яких інших комісій – з правом дорадчого голосу;
в) виконання доручень Ради та її органів;
г) роботу над проектами рішень, документами Ради та виконання інших депутатських повноважень індивідуально та/або у складі депутатських фракцій та груп;
г’) роботу з населенням Терешківської сільської територіальної громади та відповідного виборчого округу.
2. Депутат Ради зобов'язаний зареєструватися і бути присутнім на пленарних засіданнях Ради та засіданнях її органів, до яких його обрано.
Стаття 9. Депутатські фракції та групи
1. Депутати Ради, на основі їх взаємної згоди, можуть об'єднуються у депутатські групи.
2. Депутати Ради на основі єдності поглядів або партійного членства можуть об'єднуватися у депутатські фракції. До складу депутатських фракцій можуть входити також позапартійні депутати Ради, які підтримують політичну спрямованість фракцій.
3. Депутат Ради може входити до складу лише однієї депутатської фракції.
4. Депутатські групи (фракції) формуються не менше як 3-ма депутатами Ради для спільної роботи по здійсненню депутатських повноважень на основі їх взаємної згоди.
5. До складу депутатської групи можуть входить позапартійні депутати Ради та депутати, які представляють різні політичні партії. Повна та скорочена назва таких депутатських груп визначається ними самостійно.
6. Депутати Ради можуть об’єднуються в депутатські групи за єдністю території їх виборчих округів, спільністю проблем, які вони вирішують.
7. Депутатські фракції та групи не можуть формуватися для захисту приватних або комерційних інтересів.
8. Порядок роботи депутатської фракції та групи, умови вступу депутата Ради до депутатської фракції та групи, його виходу чи виключення з неї визначаються цим Регламентом.
Стаття 10. Порядок утворення депутатських фракцій та груп
1. Депутатські фракції та групи можуть бути утворені в будь-який час протягом строку повноважень Ради даного скликання, за рішенням зборів депутатів, на визначений ними період, але не більше ніж на строк повноважень Ради.
2. Депутатські групи та фракції утворюються на засіданні депутатів, що виявили бажання створити групу чи фракцію.
3. Рішення про утворення групи чи фракції, обрання осіб, що уповноважені представляти групу чи фракцію, оформляється протоколом, який підписують депутати – засновники групи чи фракції. Протокол передається секретарю Ради.
4. Секретар Ради (а у разі його відсутності – уповноважена сільським головою особа) оголошує про утворення фракції чи групи та її склад на найближчому пленарному засіданні. Група чи фракція вважаються утвореними з моменту проголошення про це на пленарному засіданні Ради. Невмотивована відмова від оголошення про утворення депутатської фракції чи групи не допускається.
5. Інформаційні матеріали про депутатську фракцію та групу поширюються серед депутатів Ради. У тому ж порядку повідомляється про зміни в складі депутатських фракцій чи груп.
Стаття 11. Права депутатських фракцій та груп
1. Депутатські фракції та групи попередньо обговорюють кандидатури посадових осіб, яких обирає, призначає чи затверджує Рада.
2. Кожна депутатська фракція та група має гарантоване право на виступ свого представника з кожного питання порядку денного на сесії Ради.
3. Депутатські фракції та групи можуть об’єднувати свої зусилля з іншими фракціями, групами для створення більшості в Раді чи опозиції.
3. Жодна депутатська фракція та група не має права виступати від імені Терешківської сільської територіальної громади та Ради.
Стаття 12. Забезпечення діяльності депутатських фракцій та груп
1. Сільський голова забезпечує депутатські фракції та групи приміщенням, необхідним обладнанням тощо, а також сприяє у здійсненні депутатськими фракціями та групами передбачених законами і цим Регламентом функцій в Раді.
2. За зверненням уповноваженого представника депутатської фракції чи групи поширюються серед депутатів Ради підготовлені нею матеріали про її діяльність, як офіційні від депутатської фракції чи групи.
П. 2. ПОСАДОВІ ОСОБИ РАДИ
Стаття 13. Сільський голова (голова громади)
1. Сільський голова (голова громади) є головною посадовою особою в системі органів місцевого самоврядування громади.
2. Повноваження новообраного сільського голови починаються з моменту складення ним присяги відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" на пленарному засіданні ради, на якому відповідною територіальною виборчою комісією були оголошені рішення щодо його обрання та реєстрації. Повноваження сільського голови закінчуються в день відкриття першої сесії Ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень.
3. Повноваження сільського голови визначаються чинним законодавством і можуть бути припинені достроково у випадках, передбачених чинним законодавством.
4. При здійсненні наданих повноважень сільський голова є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед громадою, підзвітним і підконтрольним перед Радою за діяльність її виконавчих органів.
5. Щорічно сільський голова зобов'язаний прозвітувати перед Радою та громадою про роботу виконавчих органів Ради.
Стаття 14. Секретар ради
1. Секретар ради обирається, за пропозицією сільського голови, Радою з числа її депутатів на строк повноважень Ради та працює в раді на постійній основі.
Повноваження секретаря ради можуть бути достроково припинені за рішенням Ради.
2. Секретар ради:
1) у випадках, передбачених чинним законодавством та цим Регламентом:
- скликає сесії ради;
- веде засідання Ради;
- підписує протоколи сесії Ради та її рішення;
2) організовує підготовку сесій Ради та питань, що вносяться на розгляд Ради;
3) повідомляє депутатам і доводить до відома населення громади інформацію про час і місце проведення сесії Ради, питання, які передбачається внести на розгляд Ради;
4) забезпечує своєчасне доведення рішень Ради до виконавців і населення, організовує контроль за їх виконанням;
5) за дорученням сільського голови координує та контролює діяльність постійних та інших комісій Ради, дає їм доручення, сприяє організації виконання їх рекомендацій;
6) сприяє депутатам Ради у здійсненні їх повноважень;
7) організовує за дорученням Ради відповідно до законодавства здійснення заходів, пов'язаних з підготовкою та проведенням референдумів і виборів до органів державної влади та місцевого самоврядування;
8) забезпечує зберігання у Раді офіційних документів, пов'язаних з місцевим самоврядуванням територіальної громади, забезпечує доступ до них осіб, яким це право надано у встановленому порядку;
9) вирішує за дорученням сільського голови або Ради інші питання, пов'язані з діяльністю Ради та її органів;
10) здійснює інші повноваження, що випливають із Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та цього Регламенту.
3. Секретар ради за пропозиціями відповідних комісій Ради організовує планування роботи з підготовки проектів рішень ради і, враховуючи висновки профільних комісій про готовність проектів рішень та інших актів до розгляду, вносить відповідні пропозиції на розгляд сільського голови.
4. Секретар ради забезпечує контроль за комплектуванням бібліотеки ради літературою та іншими інформаційними матеріалами як національних, так і зарубіжних видань.
Стаття 15. Староста
1. Староста затверджується Радою на строк її повноважень за пропозицією сільського голови, що вноситься за результатами громадського обговорення (громадських слухань, зборів громадян, інших форм консультацій з громадськістю), проведеного у межах відповідного старостинського округу.
2. Староста працює на постійній основі в апараті Ради та її виконавчого комітету, а в разі обрання членом цього виконавчого комітету - у виконавчому комітеті Ради.
3. Староста бере участь у пленарних засіданнях Ради, участь у засіданнях постійних комісій, має інші права та повноваження, визначені законодавством.
4. Староста має гарантоване право виступу на пленарних засіданнях та засіданнях постійних комісій Ради з правом дорадчого голосу.
5. При здійсненні наданих повноважень староста є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед жителями відповідного старостинського округу, інтереси яких він представляє. Староста є відповідальним і підзвітним перед Радою та підконтрольним сільському голові.
6. Староста не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед жителями відповідного старостинського округу на відкритій зустрічі з громадянами. На вимогу не менше половини депутатів сільської, селищної, міської ради староста інформує раду про свою роботу.
7. На старост поширюються гарантії діяльності депутатів місцевих рад, передбачені Законом України «Про статус депутатів місцевих рад», якщо інше не встановлено законом.
Порядок організації роботи старости визначається Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими нормативно-правовими актами України, а також Положенням про старосту, затвердженим Радою.
П. 3 ПОСТІЙНІ КОМІСІЇ РАДИ
Стаття 16. Постійні комісії
1. Постійні комісії ради є її органами, що утворюються для попереднього розгляду та підготовки питань, які належать до її відання, а також здійснення контрольних повноважень щодо виконання рішень ради, діяльності виконавчих органів ради у сфері компетенції комісії.
2. Кількість членів комісії не може бути більшою третини складу ради та меншою трьох депутатів ради. Повноваження постійних комісій ради, порядок їх створення та діяльності визначаються чинним законодавством України, цим Регламентом та Положенням про постійні комісії ради.
3. Перелік, функціональна спрямованість і порядок організації роботи постійних комісій визначаються Регламентом Ради та Положенням про постійні комісії, що затверджується Радою з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" щодо реалізації повноважень ради у здійсненні державної регуляторної політики постійними комісіями відповідної ради.
П. 4. ТИМЧАСОВІ КОНТРОЛЬНІ КОМІСІЇ РАДИ
Стаття 17. Тимчасові контрольні комісії ради
1. Рада може створювати тимчасові контрольні комісії ради для підготовки та попереднього розгляду, доопрацювання проектів рішень та інших документів ради з питань контролю за дотриманням конкретних рішень ради, а також інших конкретних питань, визначених радою, що належать до компетенції місцевого самоврядування громади.
2. Питання про створення тимчасової контрольної комісії включається окремим пунктом до порядку денного сесії ради за ініціативою голови громади або не менш як третиною депутатів від складу ради, якщо інше не встановлено цим регламентом.
3. Засідання тимчасових контрольних комісій ради проводяться, як правило, закриті. Депутати, які входять до складу тимчасової контрольної комісії, та залучені комісією для участі в її роботі спеціалісти, експерти, інші особи не повинні розголошувати інформацію, яка стала їм відома у зв'язку з її роботою.
Стаття 18. Створення тимчасової контрольної комісії ради
1. Тимчасова контрольна комісія ради утворюється шляхом ухвалення відповідного рішення.
2. Рішення ради про створення тимчасової спеціальної комісії має визначати:
1) назву комісії;
2) завдання комісії;
3) кількісний склад комісії;
4) обраного радою голову (співголів) комісії;
5) персональний склад членів комісії;
6) термін діяльності комісії (на заздалегідь визначений час або на час виконання певної роботи);
7) додаткові права у межах чинного законодавства (якщо це необхідно), надані радою цій комісії;
8) обсяг коштів (та їх джерела), попередньо виділених у розпорядження комісії для оплати робіт чи послуг, виконаних або наданих юридичними і фізичними особами, залученими комісією для виконання завдання ( за потребою);
9) заходи щодо кадрового, матеріально-технічного, інформаційного, організаційного забезпечення роботи комісії.
3. Головою або членом тимчасової контрольної комісії ради не може бути депутат, щодо якого може мати місце конфлікт інтересів, а саме: комісія розглядає питання, що стосується діяльності депутата, пов'язаних з ним осіб в розумінні українського законодавства або юридичних осіб, до керівництва якими чи щодо власності над якими він або пов'язані з ним особи мають безпосереднє відношення.
4. Тимчасова контрольна комісія обирається з числа депутатів ради, які дали на це згоду і які відповідають вимогам ч. 3 цієї статті. У складі тимчасової контрольної комісії мають бути представлені за їх бажанням усі депутатські фракції ради.
5. Голосування щодо утворення та персонального складу кожної тимчасової контрольної комісії здійснюється окремо.
6. На підставі заяви депутата, який входить до складу тимчасової контрольної комісії, він звільняється секретарем ради від обов'язку бути присутнім на засіданнях постійної комісії ради, членом якої він є, і його відсутність з цієї причини не впливає на кворум у постійній комісії.
7. У разі необхідності на час роботи в тимчасовій контрольній комісії депутат може тимчасово звільнятися від виконання своїх обов'язків за основним місцем праці з відповідною компенсацією, передбаченою законодавством за участь у роботі ради та її органах.
Стаття 19. Припинення повноважень тимчасової контрольної комісії ради
1. Тимчасова контрольна комісія у визначений Радою термін подає раді звіт про виконану роботу, а також підготовлені нею проекти рішень ради та інші матеріали, які поширюються серед депутатів.
2. Після обговорення результатів роботи тимчасової контрольної комісії ради в постійних комісіях ради та на пленарному засіданні Рада приймає щодо цих результатів остаточне рішення або доручає комісії продовжити роботу і визначає для цього новий термін.
3. Повноваження тимчасової контрольної комісії ради припиняються з прийняттям Радою остаточного рішення щодо результатів роботи цієї комісії.
РОЗДІЛ III. СЕСІЇ РАДИ
ІІІ. 1. Загальні положення
Стаття 20. Форми роботи Ради
1. Рада проводить свою роботу сесійно. Сесія Ради складається з пленарних засідань Ради, а також засідань постійних/тимчасових комісій Ради. У разі необхідності сесії Ради можуть складатися з двох та більше пленарних засідань.
2. Постійна комісія/тимчасова або робоча група Ради може проводити своє засідання у перервах пленарного засідання Ради у тих випадках, коли питання визнано невідкладним, чи за дорученням Ради.
Стаття 21. Порядок скликання першої сесії Ради
1. Перша сесія новообраної Ради скликається відповідною територіальною виборчою комісією не пізніш як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів ради в кількості, яка забезпечує повноваження складу Ради. Перше пленарне засідання першої сесії відкриває голова зазначеної територіальної виборчої комісії, який інформує Раду про підсумки виборів депутатів, а також про підсумки виборів сільського голови. З моменту визнання повноважень депутатів Ради нового скликання та новообраного сільського голови він головує на пленарних засіданнях першої сесії Ради нового скликання.
2. У разі якщо на час проведення першої сесії Ради сільський голова не обраний, про що на сесії ради інформує голова територіальної виборчої комісії, Рада обирає тимчасову президію з числа депутатів Ради в кількості трьох - п'яти осіб. Члени тимчасової президії почергово головують на пленарних засіданнях Ради до обрання секретаря ради. З часу обрання секретаря ради він головує на пленарних засіданнях Ради.
Стаття 22. Порядок денний першої сесії Ради
1. До порядку денного першої сесії Ради мають бути включені такі питання:
- інформація голови територіальної виборчої комісії про підсумки виборів депутатів Ради та сільського голови;
- про обрання секретаря Ради;
2. Рада до утворення постійних депутатських комісій проводить засідання з таким порядком денним:
- обрання лічильної комісії;
- обрання секретаріату сесії;
- інформація підготовчої депутатської групи, відповіді на запитання;
- обговорення і визначення переліку, кількісного складу і функцій постійних комісій
Ради;
- утворення постійних/тимчасових комісій Ради та затвердження їх складу;
- обрання голів постійних комісій Ради.
3. Утворення виконавчого комітету та його кількісний склад.
За потреби призначаються заступники сільського голови.
Згадана вище частина порядку денного першої сесії Ради нового скликання не потребує обговорення. Підготовча депутатська група може включати до порядку денного сесії інші питання, які потребують обговорення і затвердження.
ІІІ. 2. Скликання, відкриття і закриття сесії
Стаття 23. Скликання сесії ради
1. Сесії Ради, окрім першої, скликаються сільським головою.
2. Сесія Ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
3. У разі немотивованої відмови сільського голови або неможливості його скликати сесію Ради вона скликається секретарем Ради.
У цих випадках сесія Ради скликається:
1) якщо сесія не скликається сільським головою у строки, передбачені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»;
2) якщо сільський голова без поважних причин не скликав сесію у двотижневий строк після настання умов, передбачених ч. 7 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
4. Сесія Ради повинна бути також скликана за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу Ради, виконавчого комітету Ради.
5. У разі якщо сільський голова або секретар Ради у двотижневий строк не скликають сесію на вимогу суб'єктів, зазначених у ч. 4 цієї статті Регламенту або у разі якщо такі посади є вакантними, сесія може бути скликана депутатами Ради, які становлять не менш як одну третину складу Ради, або постійною комісією Ради. У такому випадку головуючий на засіданні обирається рішенням Ради.
6. Рішення про скликання чергової сесії Ради доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд Ради.
7. Інформація про скликання сесії Ради оприлюднюється на офіційному веб-сайті Ради.
8. Матеріали сесії видаються депутатам при їх реєстрації.
9. Сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу Ради.
Стаття 24. Відкриття та закриття сесії Ради
1. Відкриття сесії ради оголошується головуючим на початку першого пленарного засідання Ради.
2. Відкриваючи сесію, головуючий повідомляє номери сесії, скликання Ради та оголошує підставу її скликання відповідно до цього Регламенту.
3. Питання, не розглянуті на поточному пленарному засіданні, підлягають розгляду на наступному пленарному засіданні у визначеній послідовності.
4.Закариття сесії оголошується головуючим на пленарному засіданні після розгляду всіх питань порядку денного.
5. Сесія не може бути закритою, якщо Рада не визначилась щодо всіх питань порядку денного.
6. Під час відкриття сесії Ради та після її закриття виконується Державний Гімн України.
ІІІ. 3. Робочі органи сесії Ради
Стаття 25. Лічильна комісія
1. Лічильна комісія - є робочий орган сесії Ради, що створюється для підрахунку голосів депутатів під час голосування.
2. Лічильні комісії формуються не менше як з трьох депутатів Ради.
3. Лічильні комісії обираються Радою процедурним рішенням за пропозицією головуючого. Лічильна комісія не може складатися тільки з членів однієї депутатської групи чи фракції. Підрахунок голосів під час обрання першої лічильної комісії здійснює головуючий.
4. Лічильна комісія обирає зі свого складу голову. Засідання лічильної комісії проводяться гласно і відкрито.
5. У роботі лічильної комісії не можуть брати участі депутати, кандидатури яких включені до бюлетенів для таємного голосування.
6. Рішення лічильної комісії приймається більшістю голосів членів комісії.
ІІІ. 4. Порядок денний сесії
Стаття 26. Формування проекту порядку денного сесії Ради
1. Проект порядку денного сесії Ради, не пізніш як за 10 днів до дати початку сесії ради, формує сільський голова на основі:
1) плану роботи Ради;
2) пропозицій секретаря Ради;
3) пропозицій депутатів Ради;
4) пропозицій постійних та інших комісій Ради;
5) пропозицій, поданих громадою в порядку місцевої ініціативи (в передбачений спосіб);
6) пропозицій виконавчого комітету ради;
7) пропозицій старост.
2. Не рідше одного разу у квартал до порядку денного вносяться питання про заслуховування інформації:
1) про роботу виконавчого комітету ради;
2) про виконання бюджету та рух коштів у позабюджетних фондах;
3) про роботу постійних комісій та про виконання рішень Ради.
3. Пропозиція щодо кожного питання, яке пропонується включити до проекту порядку денного сесії Ради, подається з проектом рішення, яке пропонується прийняти за цією пропозицією, підготовленим згідно з вимогами цього Регламенту.
Стаття 27. Затвердження порядку денного
1. Проект порядку денного підлягає затвердженню на початку першого пленарного засідання сесії Ради, для чого головуючий оголошує розгляд питання «Про порядок денний сесії Ради» в такій послідовності:
1) внесення та обговорення пропозицій про можливість включення до проекту порядку денного додаткових питань, якщо вони підготовлені відповідно до вимог цього Регламенту;
2) голосування щодо прийняття проекту порядку денного за основу;
3) вилучення окремих питань з розгляду – більшістю присутніх на засіданні;
4) включення додаткових питань до розгляду, якщо вони підготовлені відповідно до вимог цього Регламенту;
5) затвердження порядку денного в цілому.
ІІІ. 5. Підготовка питань на розгляд сесії
Стаття 28. Попередній розгляд проекту рішення
1. Включенню питання до проекту порядку денного та його винесенню на розгляд пленарного засідання Ради передує попередній розгляд цього проекту в постійних комісіях Ради, до сфери повноважень яких належать ці питання (якщо рішення не процедурне). Питання, які не були попередньо розглянуті відповідними постійними комісіями ради до порядку денного не включаються та не розглядаються на сесії Ради.
2. Під час прийняття невідкладних рішень, на вимогу сільського голови за погодженням не менше половини зареєстрованих на засіданні депутатів, засідання відповідної комісії з розгляду внесеного до порядку денного питання може бути проведене під час пленарного засідання.
3. Підготовку питань на розгляд сесії ради організовує секретар Ради.
Стаття 29. Вимоги до проекту рішення Ради
1. Проект рішення, що планується винести на розгляд Ради, подається секретарю Ради у друкованій та електронній формі (у текстовому форматі).
2. До проекту рішення додається пояснювальна записка, в якій вказується:
- потреба і мета прийняття рішення;
- прогнозовані суспільні, економічні, фінансові та правові наслідки прийняття рішення;
- прогноз щодо можливого зменшення надходжень або збільшення видатків місцевого бюджету внаслідок прийняття або неприйняття відповідного рішення;
- результати громадського обговорення чи громадських слухань з цього питання, якщо це передбачено законодавством або рішенням Ради для розгляду відповідного питання;
- інформація про погодження проекту необхідними виконавцями чи службами відповідно до їх повноважень;
інформація про проведення процедур передбачених для прийняття регуляторних актів;
3. Текст проекту рішення має складатися з таких частин:
1) назва проекту рішення, що повинна бути лаконічна та відображати основний зміст акта;
2) вступної - в якій містяться:
- посилання на закон, інший нормативно-правовий акт відповідно до якого чи на виконання якого приймається проект рішення;
- мета прийняття або обставини, якими викликана необхідність прийняття даного рішення;
- відповідна норма Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо повноважень Ради в тій чи іншій галузі та повноваження щодо прийняття у формі рішень.
3) резолютивної, якою:
- конкретно і чітко формулюється текст рішення;
- умови та порядок дії інших рішень (окремих норм);
- конкретні доручення суб’єктам у відповідній сфері, терміни їх виконання;
- посилання на додатки (у разі їх наявності);
- норми, пов’язані з набранням чинності рішення (окремими нормами);
- у разі, коли виникає потреба у внесенні змін до інших рішень, у проекті рішення викладається суть таких змін. Якщо рішення (окремі норми) визнаються такими, що втратили чинність, наводиться їх перелік у хронологічному порядку;
- особи, відповідальні за реалізацію даного рішення;
4) заключної, в якій вказані посадова особа або постійна комісія Ради, на яких покладається контроль за виконанням рішення.
4. До проекту рішення додаються передбачені текстом додатки.
Стаття 30. Узгодження проекту рішення
1. Секретар Ради розглядає поданий проект, реєструє його у книзі реєстрації проектів рішень Ради (реєстр проектів рішень ради може вестися в електронному вигляді) та визначає перелік комісій ради та відповідних структурних підрозділів виконавчого органу, які мають попередньо розглянути чи завізувати проект.
2. Після реєстрації, проект рішення разом із переліком комісій ради та структурних підрозділів виконавчого органу, які мають розглянути або завізувати проект, передається до цих виконавців в порядку, встановленому для служби діловодства Ради (або в інший передбачений спосіб).
3. В окремих випадках секретар Ради може передати зареєстрований проект, з переліком необхідних для розгляду та візування виконавців, ініціатору його внесення.
4. Секретар Ради має передати сільському голові, підготовлений проект рішення ради для включення до проекту порядку денного за наявності погодження (візування) уповноважених представників відповідних комісій ради та відповідальних посадових осіб ради (її виконавчих органів).
5. Погодження проекту рішення із відповідними особами Ради здійснюється шляхом візування (проставляння віз):
- ініціатора (рів) (автора(рів) проекту;
- керівників виконавчого органу (органів) ради, до компетенції яких належить дане питання, чи визначених секретарем ради інших осіб, до компетенції яких належить дане питання;
керівника юридичного відділу (юриста ради);
секретаря ради;
6. Візи проставляються на зворотному боці першого примірника останнього аркуша проекту рішення і розміщуються таким чином:
- ліворуч – назва посади,
- праворуч – підпис і розшифрування підпису,
- знизу під розшифруванням підпису – дата візування.
Під візами у нижньому лівому кутку проставляються прізвище.
7. У разі наявності у того, хто візує, зауважень і пропозицій, їх викладають на окремому аркуші, який зберігається разом з оригіналом рішення.
8. Друкування та розмноження проектів рішень та інших матеріалів сесії Ради проводиться з примірника, підготовленого відповідно до вимог Регламенту.
9. Секретар Ради відповідає за забезпечення депутатів необхідною кількістю копій проектів рішень до початку відповідного пленарного засідання.
10. Висновки і рекомендації постійних комісій Ради щодо проекту рішення подаються у письмовій формі. Обговорення кожного проекту рішення у постійних комісіях має бути завершене до початку пленарного засідання Ради, на розгляд якого винесене відповідне питання.
11. Узагальнення зауважень і пропозицій до проекту рішення, вироблення остаточного його варіанта покладається на ініціаторів проекту і можуть бути додатково розглянуті на спільних засіданнях постійних комісій Ради. Поправки до проектів рішень зводять у порівняльну таблицю для розгляду на пленарному засіданні Ради.
ІІІ. 6. Пленарні засідання
Стаття 31. Розклад пленарних засідань сесії Ради
1. Сесія Ради розпочинається з пленарного засідання у визначений в рішенні про проведення сесії час.
2. Ранкові пленарні засідання ради починаються о 9.00 годині і закінчуються о 13.00 годині, якщо інше не встановлено окремим рішенням Ради.
3. Вечірні пленарні засідання відбуваються з 13.00 до 18.00 години.
4. Після кожних двох годин роботи оголошується перерва на 15 хвилин.
5. Одноразово може бути прийняте процедурне рішення про інший розпорядок роботи на день.
6. На початку ранкового засідання відводиться до 30 хвилин для оголошення депутатських запитів і депутатських запитань.
7. Наприкінці вечірнього засідання відводиться до 30 хвилин для проведення обговорення питань (в тому числі і заздалегідь означених), які можуть бути не пов'язані з питаннями порядку денного сесії в розділі «Різне».
8. Можливе проведення виїзних пленарних засідань Ради.
Стаття 32. Встановлення правоздатності (кворуму) засідання
1. Пленарне засідання є правоздатним (повноважним) за умови участі у ньому більше половини від загального складу Ради.
2. Участь депутатів визначається за їх підписами при реєстрації, яка проводиться перед початком ранкового та вечірнього засідання. Дані щодо реєстрації оголошуються головуючим на початку засідання.
3. У разі відсутності необхідної кількості депутатів, головуючий може перенести початок пленарного засідання на годину для виклику відсутніх депутатів або переносить проведення засідання на інший, встановлений ним день, але не більше, ніж на два тижні.
ІІІ. 7. Ведення пленарних засідань
Стаття 33. Головуючий на пленарному засіданні Ради
1. Відкриває, веде і закриває пленарні засідання Ради сільський голова, окрім випадків визначених у Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні».
2. У разі відсутності сільського голови або немотивованої відмови сільського голови скликати сесію, її скликає та веде секретар Ради.
Стаття 34. Повноваження головуючого
1. Головуючий на засіданні Ради:
1) відкриває та веде засідання, оголошує перерви та закриває засідання;
2) під час розгляду питань порядку денного виносить на обговорення проекти рішень Ради, оголошує їх повну назву, ініціаторів (авторів) внесення та наявність погоджень (віз) проекту;
3) інформує про матеріали до проекту рішень, що надійшли на адресу Ради;
4) організовує розгляд питань;
5) повідомляє списки осіб, які записалися для виступу;
6) надає слово для доповіді (співдоповіді), виступу, оголошує наступного промовця;
7) забезпечує рівні можливості депутатам Ради для участі в обговоренні питань;
8) ставить питання на голосування, оголошує його результати;
9) забезпечує дотримання цього Регламенту всіма присутніми на засіданні;
10) робить офіційні повідомлення, а також ті, які вважає за необхідне оголосити;
11) вживає заходів до підтримання порядку на засіданні;
12) має право виправляти фактологічні помилки, допущені у виступах на пленарному засіданні;
13) здійснює інші повноваження, що випливають з цього Регламенту.
2. Під час засідання Ради, головуючий на засіданні не коментує і не дає оцінок щодо промовців та їх виступів, за винятком випадків, зазначених в цьому Регламенті.
3. Головуючий на засіданні може доручити іншим особам зачитувати письмові документи, пропозиції щодо обговорюваного питання.
4. З питань, підготовлених відповідною комісією Ради, документи, пропозиції від комісії зачитує визначений комісією доповідач.
Стаття 35. Депутатський запит
1. Депутатський запит – це заявлена попередньо або на пленарному засіданні Ради та підтримана Радою вимога депутата до посадових осіб Ради і її органів, сільського голови, керівників підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, які розташовані або зареєстровані на території відповідальності Ради, з питань, які віднесені до відання Ради.
2. Депутатський запит вноситься депутатом або групою депутатів у письмовій або усній формі напередодні або безпосередньо перед пленарним засіданням Ради. Запит може включатися до порядку денного пленарного засідання Ради.
3. Депутатський запит оголошується на пленарному засіданні і повинен містити коротку характеристику фактичного стану справи, що є предметом запиту, також проблеми, що виникає з цього стану та суть вимоги щодо дій особи, до якої звернено запит.
4. Секретар Ради забезпечує доведення тексту підтриманого Радою депутатського запиту до відповідного органу або посадової особи, до яких його скеровано.
6. Якщо запит оголошено на пленарному засіданні, на якому присутня особа, до якої звернено запит, вона може дати обґрунтовану відповідь на цьому ж засіданні. Якщо депутат чи Рада не задоволені усною відповіддю особи на запит, відповідь готується відповідно до ч. 7 цієї статті Регламенту.
7. Орган або посадова особа, до яких адресований запит, зобов'язані у місячний, якщо Радою не встановлено інший розумний строк, дати письмову відповідь на нього.
Стаття 36. Депутатське звернення
1. Депутатське звернення – викладена в письмовій формі вимога депутата з питань, пов'язаних з його депутатською діяльністю, до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також керівників правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території області, здійснити певні дії, вжити заходів чи дати офіційне роз'яснення з питань, віднесених до їх компетенції. Особи, яким адресоване депутатське звернення, зобов'язані у десятиденний строк розглянути порушене депутатом питання та надати йому відповідь, а в разі необхідності додаткового вивчення чи перевірки дати йому відповідь не пізніше як у місячний строк. Якщо депутатське звернення з об'єктивних причин не може бути розглянуте у встановлений строк, депутату зобов'язані письмово повідомити про це з обґрунтуванням мотивів необхідності продовження строку розгляду.
2. Депутат може взяти участь у розгляді свого звернення, про що йому повинні повідомити завчасно, але не пізніш як за п'ять календарних днів.
3. Якщо депутат не задоволений результатами розгляду свого звернення, він має право внести на сесію сільської ради депутатський запит.
Стаття 37. Депутатське запитання
1. Депутатське запитання – це засіб одержання депутатом інформації або роз'яснення з тієї чи іншої проблеми.
2. Запитання до посадових осіб Ради, її виконавчих органів можуть бути поставлені депутатом усно під час його виступу на сесії ради або подані письмово через секретаря Ради.
3. Відповідь на депутатське запитання може бути оголошена на пленарному засіданні Ради або дана депутатові особисто.
4. Запитання не включається до порядку денного сесії, не обговорюється і рішення щодо нього не приймається.
Стаття 38. Питання процедурного характеру
1. Рада розглядає питання процедурного характеру. Процедурними вважаються питання, що стосуються визначення способу розгляду питань на пленарному засіданні Ради, а також зазначені як такі в Регламенті.
2. Процедурні питання не потребують обговорення. Якщо виникає сумнів, чи є запропоноване для розгляду питання процедурним, рішення про це без обговорення приймається Радою більшістю голосів депутатів Ради від загального складу Ради.
3. Рішення Ради з процедурних питань приймаються більшістю голосів депутатів Ради, зареєстрованих на пленарному засіданні Ради.
4. Для організації ходу пленарного засідання, головуючий на засіданні має право ставити запитання і в першочерговому порядку, вносити пропозиції з процедурних питань щодо ходу засідання, якщо з цих питань висуваються альтернативні пропозиції його пропозиції ставляться на голосування першими.
5. Перед розглядом питання головуючий зобов'язаний з’ясувати, чи не має у депутатів пропозицій щодо процедури його розгляду, а саме: додаткових доповідей, повідомлень щодо цього питання.
Стаття 39. Оголошення початку розгляду питання порядку денного
1. Перехід до розгляду чергового питання порядку денного оголошується головуючим на засіданні Ради.
2. Головуючий оголошує номер питання, що розглядається відповідно до порядку денного, повідомляє про назви і редакції проектів документів (в тому числі й альтернативних), які підлягають розгляду, та про прогнозований порядок розгляду питання відповідно до цього Регламенту.
3. Головуючий може запропонувати об'єднати обговорення кількох пов'язаних між собою питань порядку денного засідання. Якщо з цього приводу виникають заперечення депутатів, відповідне процедурне рішення приймається Радою без обговорення більшістю голосів від присутніх на засіданні.
4. Перед розглядом питання порядку денного головуючий може робити повідомлення Раді, які вважає доцільними; у термінових випадках такі повідомлення він може робити і в ході засідання, але не перериваючи виступу промовця або процедуру голосування (за звичайних обставин). Такі повідомлення головуючий на засіданні може робити і тоді, коли пленарне засідання не можна відкрити через відсутність кворуму.
5. Після оголошення питання до розгляду головуючий надає слово доповідачеві з цього питання.
ІІІ. 8. Порядок надання слова
Стаття 40. Регламент розгляду питання
1. Розгляд питання порядку денного включає:
- доповідь, співдоповідь, запитання та відповіді доповідачеві, обговорення та заключне слово доповідача.
2. Для доповіді надається час тривалістю до 10 хвилин, співдоповіді – до 7 хвилин, постановку запитання – до 1 хвилини, відповіді на запитання – до 1 хвилин, час на запитання та відповіді доповідачеві – до 10 хвилин і заключного слова – до 3 хвилин.
3. Для виступів в обговоренні надається час до 5 хвилин; для повторних виступів у обговоренні, для виступів за процедурою скороченого обговорення, а також для виступів щодо постатейного голосування проектів рішень, для заяв, внесення запитів, резолюцій, виступів у «різному» – до 3 хвилини; для виступів щодо кандидатур, процедури та з мотивів голосування, пояснень, зауважень, запитань, пропозицій, повідомлень і довідок, внесення поправок – до 2 хвилини.
4. Головуючий може надати промовцю триваліший час, якщо ніхто з присутніх депутатів не заперечує. У разі наявності заперечень триваліший час може надаватися за прийнятим без обговорення процедурним рішенням.
5. Якщо виступ промовця був перерваний, наданий для виступу час продовжується на відповідний термін.
6. Розгляд питання порядку денного не може перериватися розглядом інших питань порядку денного: якщо таке відбувається, то розгляд перерваного питання починається спочатку.
Стаття 41. Надання слова
1. Заява про надання слова на пленарному засіданні з будь-якого питання порядку денного подається головуючому після оголошення початку розгляду питання.
2. Після доповіді та співдоповіді з обговорюваного питання головуючий оголошує список осіб, які записалися на виступ з питання, що розглядається.
3. Головуючий надає слово для виступу за зверненням депутата, підтвердженим підняттям руки.
4. Депутат (крім сільського голови, секретаря Ради, голів постійних комісій Ради, представників фракції та доповідача) може виступити на засіданні Ради з одного й того ж питання чи пропозиції, які будуть ставитися на голосування, тільки один раз, не рахуючи внесення поправок у ході засідання. Повторно слово депутату може надаватися тільки в разі необхідності процедурним рішення Ради, прийнятим без обговорення.
5. Позачергово, але не перериваючи промовця, головуючий на засіданні надає слово для довідки, відповіді на запитання, роз'яснень та щодо:
1) порядку ведення засідання Ради;
2) поставлення відкладеного питання;
3) поставлення питання про неприйнятність;
4) внесення поправки або заперечення щодо неї.
6. Окремі репліки чи виступи депутатів з місця, зроблені без надання слова головуючим, є неприпустимими, до уваги не беруться та до протоколу і стенограми засідання Ради не вносяться.
7. Депутату, який не зареєструвався, слово для будь-яких виступів, крім заяви, не надається.
8. Головуючий надає слово старості старостату, щодо якого розглядається рішення, якщо при підготовці проекту такого рішення не було досягнуто його попереднього схвалення старостою.
9. На пленарному засіданні Ради ніхто не може виступати без дозволу головуючого.
Стаття 42. Гарантоване право виступу
1. Кожна із фракцій (груп), постійних комісій Ради, а також староста має гарантоване право на постановку запитання доповідачу, а також на виступ одного свого представника (для старост – особистого виступу) з питання порядку денного чи пропозиції, які мають ставитися на голосування.
2. Гарантоване право виступу належить депутату, ініціатору (автору (співавтору) проекту рішення чи поправки, яка голосується, на його прохання.
3. Гарантоване право виступу належить депутату, обраному у відповідному населеному пункті, якого стосується проект рішення, що розглядається, зокрема:
- з питань розробки містобудівної документації;
- надання дозволів на будівництво;
- відведення земель в межах цього населеного пункту тощо.
4. Головуючий надає слово для виступу з обговорюваного питання:
- голові бюджетної комісії Ради та керівнику фінансового управління – з питань, що стосуються можливих змін надходжень чи видатків бюджету громади;
- особам, запрошеним на засідання для розгляду конкретного питання, якщо щодо цього є процедурне рішення Ради.
5. Гарантоване право на доповідь та заключне слово належить представникові ініціативної групи від якої було внесене на розгляд питання в порядку місцевої ініціативи.
Стаття 43. Відмова від виступу
1. Депутат у будь-який момент може відмовитися від свого виступу, передати своє право на виступ іншому депутатові або помінятися з ним чергою, повідомивши про це головуючого.
2. У разі відсутності депутата у момент надання йому слова вважається, що він відмовився від слова, якщо він не передав свого права на виступ іншому депутату.
Стаття 44. Вимоги до виступу
1. Доповіді та співдоповіді виголошують з трибуни.
2. В разі, якщо головуючий на засіданні не представив промовця під час надання йому слова, промовець представляється на початку виступу, а у разі виступу від депутатської групи та фракції чи комісії ради – зазначає і їх назву.
3. Промовець повинен виступати тільки з того питання, з якого йому надано слово.
4. Доповідь, співдоповідь мають містити інформацію про суть проблеми, що розв'язується рішенням, яке обговорюється, зміст самого рішення та можливі позитивні та негативні наслідки від його ухвалення.
5. Пропозиції щодо питання, яке розглядається або до проекту рішення, яке голосується, мають бути чітко сформульованими і містити визначену позицію промовця щодо цього питання.
6. Запитання доповідачам і співдоповідачам ставляться письмово або усно. Запитання формулюються коротко і чітко. Головуючий на засіданні оголошує письмові запитання та надає слово для одного запитання депутатам почергово на засадах рівності. Депутат, який поставив запитання, може уточнити та доповнити його. Тим, хто виступає в обговоренні, запитання не ставляться, за винятком уточнюючих запитань від головуючого на засіданні.
7. Якщо депутат вважає, що доповідач або головуючий на засіданні неправильно тлумачать його слова або дії, він може у письмовій формі звернутися до головуючого з проханням надати йому слово для пояснень чи зауважень. Слово надається одразу після звернення.
Стаття 45. Закінчення обговорення
1. Після закінчення обговорення головуючий повідомляє депутатів про перехід до голосування.
2. З цього моменту слово може надаватися тільки з процедурних питань, способу чи порядку голосування й тільки до моменту оголошення головуючим голосування.
ІІІ. 9. Розгляд питань порядку денного
Стаття 46. Загальний порядок розгляду питань порядку денного
1. Питання затвердженого порядку денного сесії Ради, як правило, розглядаються у тій черговості, у якій вони були затверджені.
2. В окремих випадках черговість розгляду питань може бути змінено за рішенням Ради, прийнятим більшістю голосів від складу Ради після обговорення за скороченою процедурою.
3. При цьому, заслуховується виступ ініціатора такої пропозиції з її обґрунтуванням, опонентів пропозиції, а також заслуховується виступ з цього питання голови або секретаря Ради і представника відповідної комісії.
4. Питання порядку денного, які попередньо не розглянуто відповідною постійною чи іншою комісією у виняткових випадках можуть бути включені до порядку денного шляхом прийняття відповідного рішення. Перед розглядом такого питання по суті робиться перерва для розгляду цього питання відповідними комісіями.
5. Для внесення до порядку денного сесії питань про відміну рішення Ради, прийнятого раніше, внесення доповнень та поправок до нього, необхідна більшість голосів депутатів від загального складу Ради.
6. Детальний порядок розгляду питань порядку денного встановлено в розділі ІІІ.9 цього Регламенту.
Стаття 47. Рішення про неприйнятність питання до розгляду
1. У ході обговорення питань депутати, сільський голова чи представник виконавчого комітету Ради у будь-який час можуть порушити питання про неприйнятність проекту рішення з цього питання за таких підстав:
1) їх невідповідності Конституції України, чинним законам або попереднім рішенням ради;
2) їх прийняття не входить до компетенції Ради.
2. У разі порушення кількох питань про неприйнятність, їх обговорення здійснюється одночасно і на голосування вони ставляться в порядку їх надходження.
3. Рішення про неприйнятність приймається більшістю від загального складу Ради.
Стаття 48. Відкладення розгляду питання
1. До і під час обговорення питання порядку денного депутати можуть запропонувати відкласти це питання, а саме – перенести його розгляд чи прийняття остаточного рішення щодо нього до настання певних обставин чи здійснення певних дій.
2. Рішення щодо відкладених питань приймаються більшістю голосів від загального складу Ради, за винятком випадків, визначених Регламентом.
Стаття 49. Розгляд пропозицій про неприйнятність та про відкладення питання
1. Розгляд і прийняття рішення про неприйнятність чи щодо відкладеного питання здійснюються одразу після їх внесення та обговорення за скороченою процедурою.
2. Обговорення і прийняття рішення про неприйнятність чи щодо відкладеного питання відбувається до голосування по проекту рішення, їх відносно якого ці питання внесено.
3. У разі внесення кількох відкладених питань вони обговорюються одночасно.
ІІІ. 10. Прийняття рішень
Стаття 50. Прийняття рішень Радою
1. На пленарних засіданнях, Рада може приймати у межах своєї компетенції та відповідно до вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», нормативні та інші акти у формі рішень.
2. Рада може давати та ухвалювати на пленарних засідання:
1) доручення – рішення Ради, що стосується органу чи посадової особи Ради, і містить зобов'язання або повноваження до одноразової дії;
2) звернення – рішення Ради, направлені до не підпорядкованих Раді суб'єктів із закликом до певних дій та ініціатив;
3) заяви – рішення Ради, що містить позицію Ради з певних питань;
3. Рішення Ради приймається після обговорення на її пленарному засіданні більшістю від загального складу Ради, крім випадків голосування з процедурних питань, визначених цим Регламентом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської ради включається голос сільського голови, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
3. Рішення Ради приймається на її пленарному засіданні шляхом відкритого поіменного голосування депутатів, окрім випадків, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», в яких рішення приймається таємним голосуванням.
4. Після оголошення головуючим на засіданні початку голосування ніхто не може переривати голосування. З початку процедури голосування і до оголошення його результатів слово нікому не надається.
5. У разі порушення процедури голосування або виникнення перешкод під час його проведення негайно проводиться повторне голосування без обговорення.
6. Якщо результат голосування викликає обґрунтовані сумніви, Рада може прийняти процедурне рішення про переголосування.
Стаття 51. Відкрите голосування
1. Для прийняття рішень, з’ясування волевиявлення депутатів Ради на пленарних засіданнях Ради проводиться відкрите поіменне голосування. Відкрите голосування за допомогою електронної системи підрахунку голосів здійснюється у режимі фіксації волевиявлення депутатів. Якщо електронна система голосування відсутня у місці голосування або не працює, підрахунок голосів здійснюється Лічильною комісією, утвореною у порядку, передбаченому цим Регламентом.
2. Дані про результати поіменного голосування роздруковуються відразу після закриття пленарного засідання і надаються виконавчим органом (апаратом) Ради уповноваженим представникам депутатських фракцій та груп, а також депутатам Ради, за їх письмовим зверненням.
Стаття 52. Загальні положення про таємне голосування
1. Таємне голосування обов’язково проводиться у випадках, передбачених пунктами 1, 29 і 31 статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
2. Таємне голосування відбувається із застосуванням бюлетенів для таємного голосування. Бюлетені для таємного голосування виготовляє апарат Ради за дорученням голови Ради або іншої особи, яка скликала пленарне засідання Ради.
3. Протоколювання процедури таємного голосування та підрахунок голосів під час таємного голосування здійснює Лічильна комісія.
4. Протоколи Лічильної комісії про виготовлення бюлетенів для голосування та результати таємного голосування за допомогою бюлетенів зберігаються разом із протоколом пленарного засідання Ради.
5. Таємне голосування має здійснюватися депутатом Ради особисто, без стороннього втручання. Контроль з боку сторонніх осіб за волевиявленням депутата забороняється.
Стаття 53. Вимоги до бюлетеня для таємного голосування
1. Бюлетені для таємного голосування повинні бути однаковими за матеріалом виготовлення, кольором, розміром, змістом. У бюлетені для таємного голосування зазначається також мета голосування – обрання, призначення, затвердження, дострокове припинення повноважень тощо.
2. Запитання, винесені для вирішення шляхом проведення таємного голосування, повинні бути сформульовані таким чином, щоб на них можна було дати чітку та однозначну відповідь (висловити чітку позицію з волевиявлення).
Проти кожного питання, винесеного на таємне голосування, має бути розміщений графічний знак (трикутник, квадрат, коло тощо), за допомогою відмітки у якому депутат може чітко висловити своє волевиявлення.
Якщо питання передбачає кілька варіантів відповідей («так», «ні», «утримався»), проти такого питання у бюлетені має бути розміщено кілька графічних символів із позначенням варіанту відповіді. Варіанти відповіді та графічні символи мають бути розміщені таким чином, аби унеможливити їх неоднозначне розуміння та уникнути плутанини щодо того, яку відповідь надає депутат, роблячи позначку рядом (навколо) відповідного символу (варіанту відповіді).
3. Організація виготовлення бюлетенів для таємного голосування у кількості, що відповідає фактичній кількості депутатів Ради, покладається на апарат Ради. Доручення про виготовлення бюлетенів для таємного голосування дає голова Ради або інша особа, на вимогу якої скликане пленарне засідання Ради. У випадку проведення першого засідання Ради нового скликання бюлетені для голосування виготовляються апаратом Ради за дорученням голови Лічильної комісії одразу після обрання комісії, для чого у пленарному засіданні оголошується перерва.
4. Виготовлені до початку пленарного засідання бюлетені для таємного голосування передаються представником апарату Ради голові Лічильної комісії одразу після її обрання. Лічильна комісія перевіряє, чи відповідають бюлетені для таємного голосування встановленій формі та чи виготовлені вони у кількості, що відповідає фактичній кількості депутатів Ради.
5. Якщо виготовлені до початку пленарного засідання бюлетені не відповідають вимогам, передбаченим чинним законодавством чи цим Регламентом, у засіданні Ради оголошується перерва для виготовлення нових бюлетенів для таємного голосування за формою, встановленою Лічильною комісією. Нові бюлетені виготовляються виконавчим апаратом Ради під контролем уповноваженого представника (представників) Лічильної комісії.
6. Недійсними вважаються бюлетені:
- невстановленого зразка;
- в яких підтримано дві і більше кандидатур на одну посаду;
- у яких голосуючим не зроблено жодної позначки;
- в яких неможливо з'ясувати волевиявлення депутата Ради;
- до яких додатково вписані прізвища, не погоджені на пленарному засіданні.
7. Якщо у скриньках для таємного голосування виявиться більше бюлетенів встановленого зразка, ніж їх видано згідно з реєстром про одержання бюлетенів, всі бюлетені для таємного голосування вважаються недійсними і проводиться переголосування.
Стаття 54. Процедура таємного голосування
1. Час, місце і порядок проведення таємного голосування визначаються Лічильною комісією, про що вона повідомляє депутатів Ради. Лічильна комісія перед початком голосування перевіряє наявність місць для таємного голосування, опечатує скриньки для таємного голосування та забезпечує всі необхідні умови для додержання таємності голосування.
2. Бюлетені видаються безпосередньо біля місць для таємного голосування згідно Реєстру про одержання бюлетеня для таємного голосування.
3. Кожному депутату Ради після пред'явлення ним посвідчення та проставляння особистого підпису в Реєстрі про одержання бюлетеня для таємного голосування Лічильна комісія видає один бюлетень для таємного голосування.
4. Голосування проводиться у місці для таємного голосування і здійснюється проставлянням у бюлетені позначки напроти прізвища кандидата, за якого депутат Ради голосує (проставлянням позначки навпроти відповіді «так», «ні» або «утримався» - якщо питання передбачає кілька варіантів відповіді). Заповнений бюлетень опускається в прозору скриньку, яка повинна знаходитися біля місця для таємного голосування.
Стаття 55. Підведення підсумків таємного голосування
1. Підрахунок результатів таємного голосування здійснюється Лічильною комісією відкрито.
2. Результати таємного голосування Лічильна комісія заносить до протоколу, який підписують всі її члени. У разі незгоди будь-кого з членів Лічильної комісії з даними протоколу, він у письмовій формі викладає свою окрему думку, яка додається до протоколу і оголошується на пленарному засіданні Ради.
3. Про результати таємного голосування голова Лічильної комісії або визначений комісією доповідач доповідає на пленарному засіданні Ради, відповідає на запитання депутатів Ради.
4. Протокол Лічильної комісії долучається до матеріалів сесії Ради.
Стаття 56. Наслідки порушення порядку таємного голосування
1. У разі виявлення Лічильною комісією порушення порядку голосування, результати голосування оголошуються Лічильною комісією недійсними.
2. Про порушення Лічильна комісія доповідає Раді. Якщо при визначенні результатів голосування порушено порядок визначення результатів голосування, за процедурним рішенням Ради проводиться повторне голосування.
Стаття 57. Підписання, зупинення та набуття чинності рішень Ради
1. Рішення Ради у п’ятиденний термін з моменту його прийняття підписується сільським головою, а у випадках, визначених цим Регламентом, головуючим на засіданні Ради.
2. Рішення Рради у п’ятиденний термін з моменту його прийняття може бути зупинено сільським головою і внесено на повторний розгляд Ради з обґрунтуванням зауважень.
3. Рада зобов’язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо Рада відхилила зауваження сільського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу Ради, воно набирає чинності незалежно від підписання його сільським головою і оприлюднюється.
4. Якщо сільський голова у двотижневий термін не скликав пленарного засідання Ради, чи не вніс зупиненого рішення на розгляд Ради, воно набирає чинності незалежно від підписання його сільським головою і оприлюднюється.
5. У випадку, коли сільський голова не підписує прийняті Радою, в межах її компетенції, рішення, Рада може поставити питання про незабезпечення сільським головою наданих йому повноважень.
6. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.
7. Оприлюднення актів Ради здійснюється шляхом оприлюднення на офіційному сайті Ради.
ІІІ. 11. Спеціальні процедури прийняття рішень Радою
Стаття 58. Обрання голів постійних комісій Ради
1. Постійні комісії Ради обираються Радою на строк її повноважень у складі голови і членів комісії. Голови комісій можуть обиратися як окремим голосування, так і голосуванням в цілому за склад комісії та її голови, що визначається процедурним рішенням Ради.
2. Кандидатури для обрання голів постійних комісій Ради висуваються сільським головою та депутатами, з урахуванням пропозицій депутатських фракцій пропорційно їх представництву, та з урахуванням згоди кандидатів.
3. У разі внесення сільським головою узгодженого з депутатськими фракціями списку голів постійних комісій Ради, за процедурним рішенням Ради, голосування здійснюється за списком у цілому, при цьому обговорення кандидатур на пленарному засіданні не проводиться.
4. У разі коли голосування за списком голів постійних комісій Ради не привело до їх обрання, сільський голова вносить кандидатури на посади голів комісій, голосування по яким кандидатурах відбувається окремо.
5. Кожному кандидату на посаду голови постійної комісії Ради надається слово для виступу та відповідей на запитання.
6. У разі вибуття голови постійної комісії ради із складу депутатів, сільський голова за поданням фракції (групи), від якої висувався цей голова комісії, пропонує іншу кандидатуру на цю посаду. В разі, якщо такий кандидат не обраний, пропозиції щодо кандидатів може вносити депутати та депутатські фракції.
Стаття 59. Відкликання голови постійної комісії Ради
1. Голова постійної комісії Ради може бути в будь-який час звільнений з посади за рішенням Ради, прийнятим відкритим поіменним голосуванням.
2. Пропозиції про звільнення з посади голови постійної комісії Ради вносяться:
1) сільським головою;
2) за рішенням відповідної постійної комісії Ради, прийнятим на її засіданні (без врахування голосу самого голови постійної комісії Ради);
3) не менш як третиною депутатів від їх фактичної кількості.
3. Якщо питання про відкликання порушено за рішенням постійної комісії Ради, Рада заслуховує доповідь з цього питання одного з членів комісії, визначеного нею.
4. Голова постійної комісії Ради доповідає про свою діяльність на цій посаді та організацію і стан справ з питань, віднесених до його відання, та відповідає на запитання депутатів.
5. Рішення Ради про відкликання голови постійної комісії Ради має містити відомості про причини відкликання.
6. Якщо рішення про відкликання з посади голови постійної комісії Ради не прийнято, наступного разу подання про відкликання може виноситися на голосування не раніше наступної сесії.
7. Голова постійної комісії Ради може припинити свої повноваження по власній поданій заяві, повноваження вважаються складеними після прийняття відповідного рішення Радою.
Стаття 60. Обрання членів виконавчого комітету ради
1. Кількісний склад виконавчого комітету Ради визначається відповідною Радою. Персональний склад виконавчого комітету Ради затверджується Радою за пропозицією сільського голови за винятком кандидатур осіб, які обіймають посади секретаря Ради та старост, які входять до складу виконавчого комітету у разі їх обрання.
2. Кандидати на посади заступників сільського голови обов’язково обговорюються на пленарному засіданні, виступають та дають відповідають на запитання. Щодо інших кандидатів у члени виконкому, то їх персональні виступи на засіданнях Ради є обов'язковими, якщо цього вимагає хоча б одна з постійних комісій чи фракцій Ради.
3. В обговоренні кандидатур на посади заступників сільського голови, членів виконкому можуть брати участь тільки депутати.
4. Рада приймає процедурне рішення про голосування щодо кожної кандидатури окремо чи списком.
5. Якщо запропонована сільським головою кандидатура не дістала підтримки необхідної більшості депутатів, сільський голова у десятиденний термін представляє Раді кандидатуру, щодо якої проводиться нове обговорення і голосування.
6. Питання про звільнення із займаних посад заступників сільського голови, керівників утворених Радою органів підлягає розгляду й обговоренню не раніш як через тиждень і не пізніше як через два тижні з моменту включення до порядку денного. Під час розгляду цього питання заступникам сільського голови і керівникам вказаних органів надається слово для виступу.
Стаття 61. Звільнення з посад за власним бажанням
1. Будь-яка посадова особа, обрання чи призначення якої передбачено цим Регламентом, у будь-який час може скласти свої повноваження за власним бажанням шляхом подання відповідної заяви на ім’я сільського голови.
2. Рішення про задоволення заяви вважається прийнятим з моменту оголошення цієї заяви на пленарному засіданні Ради, при цьому голосування не проводиться.
Стаття 62. Дострокове припинення повноважень сільського голови
1. Повноваження сільського голови достроково припиняються у випадках, передбачених законодавством України.
Стаття 63. Дострокове припинення повноважень депутата Ради
1. Повноваження депутата Ради достроково припиняються у випадках та з урахуванням процедур, передбачених законодавством України.
Стаття 64. Дострокове припинення повноважень Ради
1. Дострокове припинення повноважень Ради відбувається у випадках та з урахуванням процедур, передбачених законодавством України.
ІІІ. 12. Набрання чинності рішень Ради
Стаття 65. Набрання чинності рішень Ради
1. Рішення Ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх прийняття, якщо Радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію.
2. Акти Ради ненормативного характеру набувають чинності з моменту їх підписання відповідно до цього Регламенту.
3. Акти Ради оприлюднюються у спосіб, визначений статтею 57 цього Регламенту.
4. У разі виявлення невідповідності оприлюдненого тексту з оригіналом прийнятого рішення виправлення вносяться негайно, якщо невідповідності мають місце в документі, вивішеному на інформаційному стенді Ради.
5. У разі якщо невідповідність виявлена в опублікованому тексті, секретар Ради забезпечує реалізацію необхідних заходів для якнайшвидшого опублікування прийнятого тексту рішення.
ІІІ. 13. Дисципліна та етика пленарних засідань Ради
Стаття 66. Дотримання регламенту виступів
1. На засіданні Ради промовець не повинен вживати образливих висловлювань, непристойних та лайливих слів, закликати до незаконних і насильницьких дій. Головуючий на засіданні має право попередити промовця про неприпустимість таких висловлювань і закликів або припинити його виступ, а у разі повторного порушення – позбавити його права виступу на даному засіданні.
2. Якщо головуючий на засіданні звертається до промовця, останній повинен негайно зупинити свій виступ, інакше головуючий на засіданні має припинити його виступ.
3. Якщо промовець виступає без дозволу головуючого на засіданні, мікрофон може бути вимкнуто без попередження.
4. Якщо промовець перевищує час, відведений для виступу, або висловлюється не з обговорюваного питання, або виступає не з тих підстав, з яких йому надано слово, головуючий на засіданні після двох попереджень позбавляє його слова. Частина виступу промовця, виголошена після позбавлення його слова, не включається до запису та протоколу засідання.
5. Якщо депутат вважає, що промовець або головуючий на засіданні неправильно тлумачить його слова або дії, він може у письмовій формі звернутися до головуючого на засіданні з проханням надати йому слово для пояснень чи зауважень. За таким зверненням головуючий на засіданні надає депутату слово одразу або в кінці обговорення, але до голосування; в останньому випадку головуючий на засіданні одразу повідомляє депутатів про надходження такого звернення від депутата і про час, коли йому буде надано слово.
Стаття 67. Дотримання дисципліни в залі засідань
1. Під час засідання Ради депутати не повинні заважати промовцям і слухачам діями, які перешкоджають викладенню або сприйманню виступу (вигуками, оплесками, вставанням тощо).
2. Якщо депутат своєю поведінкою заважає проведенню засідання Ради, головуючий на засіданні попереджає його персонально і закликає до порядку. Після повторного попередження протягом дня процедурним рішенням Рада може запропонувати депутату залишити зал до кінця засідання. Якщо депутат відмовляється залишити зал, головуючий на засіданні припиняє засідання до виконання депутатом вимоги головуючого.
3. Особи, що перебувають у залі, де проводиться сесія, перед початком її роботи повинні відключити дзвінки мобільних телефонів.
4. У разі грубого порушення дисципліни або перешкод у проведенні засідання головуючий на засіданні може оголосити перерву або закрити засідання.
5. У разі оголошення перерви або закриття засідання у зв'язку з обставинами, зазначеними у ч. 1 цієї статті, Рада збирається у наступний за розкладом пленарних засідань день, якщо інший термін не буде оголошений головуючим.
Стаття 68. Відсутність депутата на засіданнях Ради
1. Відсутність депутата на засіданнях Ради та її органів, до яких його обрано, допускається лише з поважних причин.
2. Підставою для відсутності депутата на засіданнях Ради чи її органів, які проводяться згідно з розкладом засідань, є виконання депутатом у цей же час доручень Ради або її органів, якщо про такі доручення ними було прийнято відповідні рішення. Про відсутність депутата із зазначених підстав Раду повідомляє секретар Ради.
3. За звичайних умов поважною причиною для відсутності депутата є його відпустка, відрядження за місцем основної роботи, тимчасове увільнення від роботи у зв'язку із хворобою, доглядом за дитиною та іншими обставинами, коли згідно із законодавством працівник має право на тимчасову відпустку.
4. Якщо хтось із депутатів не може прибути вчасно на засідання, то про це він має повідомити головуючого не пізніше як за добу до початку пленарного засідання Ради.
ІІІ. 14. Протокол та запис засідання Ради
Стаття 69. Протокол пленарного засідання Ради
1. Засідання Ради протоколюється. Ведення протоколу засідань здійснює посадова особа, якій Рада доручає ці обов'язки. Протокол засідання ради підписує головуючий на засіданні.
2. У протоколі фіксуються хід і результати проведення пленарного засідання Ради, зокрема (але не виключно):
- назву Ради та її скликання, порядковий номер сесії, відомості про дату, час і місце проведення пленарного засідання Ради;
- загальне число депутатів Ради, кількість депутатів Ради, зареєстрованих на пленарному засіданні Ради; список запрошених на сесію, які були присутніми на сесії;
- питання порядку денного пленарного засідання Ради та ті з них, які винесені на голосування;
- прізвище, ім’я, по батькові головуючого на пленарному засіданні Ради і виступаючих;
- прізвище, ім’я, по батькові депутата (депутатів), які утрималися від голосування з мотивів наявності конфлікту інтересів, із зазначенням найменування питання, винесеного на розгляд Ради;
- результати голосування і прийняті рішення;
- запити депутатів, відповіді на них, прийняті Радою рішення по запитах.
3. До протоколу сесії додаються:
- тексти доповідей і співдоповідей;
- тексти виступів депутатів, які не брали участі у дебатах і в зв’язку з припиненням обговорення питань;
- список присутніх на сесії Ради депутатів;
- поправки і доповнення до проектів рішень;
- довідки, зауваження;
4. Протоколи сесій Ради та прийняті нею рішення підписуються особисто головою Ради.
5. Протоколи сесії Ради є відкритими, оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» з урахуванням особливостей, визначених цим Регламентом.
Стаття 70. Запис засідання Ради
1. За наявності технічної можливості проводиться аудіо- або відеофіксація пленарного засідання Ради.
Стаття 71. Зберігання протоколів та записів
1. Запис і протокол засідання Ради є офіційними документами, що підтверджують процес обговорення та прийняття рішення Радою.
2. Протоколи засідань зберігають протягом усього скликання Ради у секретаря Ради і передають до архіву з початком роботи Ради нового скликання.
3. Протоколи закритого засідання Ради зберігають у порядку, встановленому для документів з обмеженим доступом.
4. Запис засідання (при наявності) зберігається у секретаря Ради протягом одного року від дати його проведення і передається до архіву.
5. Депутати забезпечуються витягами з протоколу чи копіями з уривків запису за їх особистими заявами до секретаря Ради.
6. Записи та протоколи засідань Ради надаються депутатам ради для ознайомлення за їх зверненням.
7. Матеріали засідання надаються для ознайомлення за дорученням секретаря Ради, відповідно до вимог законодавства України про інформацію.
ІІІ. 15. Прикінцеві положення
Стаття 72. Зміни та доповнення до Регламенту Ради
Зміни та доповнення в даний Регламент не вносяться, а приймається в новій редакції.
Секретар Ради Роман КОЖЕМ’ЯК
