Археологічний зріз території громади, виконаний В'ячеславом Шерстюком, директором Центру охорони та досліджень пам’яток археології
Археологічний зріз території громади, виконаний В'ячеславом Шерстюком, директором Центру охорони та досліджень пам’яток археології
Терешківська територіальна громада: коротка історична довідка до ХVІІІ ст.
Терешківська територіальна громада Полтавського району знаходиться на південний схід від обласного центру — м. Полтави, займаючи територію лівого берега р. Ворскли в межиріччі рр. Коломак та Тагамлик (ліві притоки р. Ворскли), і розташована на площі 208,4 кв. км. У складі 20 населених пунктів (сіл).
Враховуючи історичну закономірність заселення територій у стародавні часи повністю залежало він наявності та напрямків течій річок. Так і нинішні найбільші населені пункти громади розташовані вздовж річок Ворскли та Тагамлик. Особливо щільно заселені ділянки уздовж лівого берега р. Ворскли (с. Копили, Терешки, Зінці, Безручки, Лукищина, Головач, Заворскло, а біля впадіння р. Тагамлик у р. Ворсклу знаходиться с. Писарівка). Така система розселення в цілому повторює традиції осадження територій з найдавніших часів і до козацької доби включно. Саме тут в основному відомі найдавніші стійбища, поселення та селища давніх людей епохи неоліту, доби бронзи, періоду раннього залізного віку та часів ранніх слов’ян, які відомі нині в межах або поряд з вказаними населеними пунктами.
Найбільш давні старожитності, які виявлені в межах громади, представлені добою кам’яного віку. Вони належать пам’яткам археології доби мезоліту (середній кам’яний вік) (IX-VI тис. до н.е.), матеріали якої знайдені на стоянці в ур. Біла Гора неподалік с. Копили та Макухівки.
Більш численно представлені старожитності неолітичної доби (новий кам’яний вік) (V-III тис. до н.е.): стоянки останніх тяжіють до підвищень перших та других надзаплавних терас рік Ворскли та Коломака. У цей час племена починали займатися хліборобством, а тому цілком логічно обирали для свого постійного чи тривалого оселення ділянки біля річок, адже цілком залежали від зволоження своїх посівів. Також маючи примітивні знаряддя праці головним орієнтиром для розселення були супіщані ґрунти заплави, якими рясніє майже половина території сучасної Терешківської громади. Останні було легко обробляти, а тому подібних стійбищ в околицях сіл громади відомо досить немало.
На території та в околицях сіл Головач, Писарівка, Заворскло, Лукіщина, Копили відома ціла низка таких стоянок, найбільша з яких, відома ще з розвідок М.Я. Рудинського в 1920-х рр. — багатошарове поселення в ур. Біла Гора.
Воно займає край мису високого піщаного берега р. Коломак. Площа поселення складає бл. 1,0 га. На поверхні видувів було зібрані чисельні крем’яні вироби: скребачки, різці, ножевидні пластини, свердла, проколки, сокирки-транше тощо, крем’яні заготовки для їх виробництва — нуклеуси, пластини та відщепи; значна кількість виразної ліпної кераміки, помережаної ямковими і накольчастим візерунком, кам’яні вироби — лощила, так звані «човники» — деталі списометалок, уламки кам’яної посудини тощо, які свідчили про існування тут порівняно довготривалого поселення, що вказує на включення найближчих територій лівобережжя Ворскли у господарську діяльність людини і слугували мисливськими та збиральницькими угіддями для найдавнішого населення Полтавщини.
Поселення в ур. Біла Гора поблизу Копилів враховуючи його наукову цінність є пам’яткою археології місцевого значення (Наказ Міністерства культури, молоді та спорту України № 1062 від 25.02.2020 р. Рішення Полтавського облвиконкому № 165 від 23.04.1984 р. Охоронний номер 2834-Пл.).
На інших стійбищах хоч і в меншій мірі, але також вряди-годи трапляються цікаві набори керамічних уламків посудин (який був винайдений людством саме в цей час) та знарядь праці. Усі вони належать носіям так званої культури ямково-гребінцевої кераміки, яка займала у ті давні часи величезну територію в межах не лише України.
Прикладом неолітичного стійбища є залишки виявлені поблизу с. Копили на острові (ур. Острів), утвореному нижче впадіння р. Коломака течіями останнього і р. Ворскли, нижче автодорожнього мосту, за 0,53 м на захід від околиці села. Вони залягають у підводній північній частині острова. З цієї пам’ятки походять фрагменти ліпних посудин, що переважно належать керамічному комплексу києво-черкаської культури дніпро-донецької неолітичної спільноти. Серед них – фрагменти вінця і стінки великого, злегка опуклобокого ліпного гостроденного горщика з манжетоподібним профільованим комірцем і загостреним відведеним краєм. Інші фрагменти належать ще одній ліпній посудині подібної форми, проте менших розмірів. З-поміж знахідок наявний також уламок ліпного горщика неоліту ямково-гребінцевої кераміки. Він належить тонкостінній посудині з орнаментацію у вигляді суцільного пасма відступаючих наколів, між якими залишена тонка горизонтальна смуга без орнаментування. Разом із керамікою з відслонень вийняті кістки свійських тварин. Стоянка має перспективу на подальші дослідження.
До епохи бронзи (ІІІ-ІІ тис. до н.е.) належить абсолютна більшість курганних старожитностей, на які багата східна, степова частина територіальної громади: кургани у великій кількості відомі на захід від села Заворкло, на південь від Писарівки, навколо сіл Ваці, Бузова Пасківка тощо. На жаль поки що жоден з них не став об’єктом розкопок, але за аналогіями ці насипи належать саме похованням представників цього часу.
Із поселенських об’єктів цього часу, доби ранньої бронзи, до катакомбної культури катакомбної культури належать знахідки з різночасового поселення в ур. Біла Гора.
Селища населення зрубної культури розташовані в ур. Біла Гора поблизу Копилів та поряд з с. Зінці.
Тимчасові стійбища та невеликі стоянки багатьох культур та відтинків бронзової доби відомі біля сіл Лукіщина, Головач, Писарівка, Заворскло, Копили, але в значній мірі вони малодосліджені, й представлені невеликими тимчасовими стійбищами кочівників бронзової доби.
Немало на теренах громади старожитностей скіфського часу. Так, зазначені матеріали, поряд зі знахідками сарматського часу знову ж таки були виявлені на поселенні в ур. Біла Гора. По тим же супіщаним та дюнним підвищенням розміщувалися сезоні чи нетривалі селища представників племен ранньоскіфського часу (VІІ-VІ ст. до н.е.), які розселилися уздовж Ворскли на тривалому відтинку аж до Більського городища. Тут, в районі Писарівки та Старих Санжар, знаходився південний рубіж розселення цього протодержавного утворення скіфського часу, яке дослідники міжвоєнного періоду називали «зольничною культурою».
Якщо стаціонарні їх поселення та навіть укріплення в основному тяжіли до високих плато правобережної долини Ворскли, то саме тут, на її лівобережжі, на заплавних родючих луках, ці племена переважно займалися сільським господарством та випасали худобу.
Як показують окремі знахідки життя тут тривало й в V-ІV ст., хоча вже з меншим розмахом. До цього часу належить й певна частина курганних старожитностей степової нагірної частини території громади, деякі з яких стали «здобиччю» селітроварів у Нову добу.
У 1955 р. на поселенні в урочищі Біла гора було досліджене жіноче сарматське поховання з північною орієнтацією. Воно супроводжувалося дрібними склопастовими та скляними намистинами, і бронзовою дротяною лучковою підв’язною фібулою І-ІІ ст. н.е.
Пізньоримська доба представлена однією з найвиразніших археологічних культур як на теренах України, так і в межах Терешківської громади — черняхівською культурою.
Дві яскраві пам’ятки археології, що є складовими частинами єдиного синхронного комплексу, розташовані у та на околицях с. Писарівка. Поселення та могильник черняхівської культури розташовані у північній частині села поряд та на території колишньої ферми (ур. Ферма). Вони були виявлені І.І. Ляпушкіним у 1946 р., розкопки Є.В. Махно здійснила у 1966-1967 рр. на обох пам’ятках. Вказані пам’ятки описані і широко відомі у наукові літературі і належать до невеликої кількості пам’яток черняхівської культури де проводилися стаціонарні археологічні дослідження.
Дослідженнями на території поселення було закладено три розвідкові розкопи загальною площею 86 квадратних метрів, у результаті чого було зафіксовано культурний шар поселення, розчищено дві господарські ями, заповнені кістками тварин та великою кількістю шматків глиняної обмазки (понад 200). Як на поверхні поселення, так і в культурному шарі було знайдено кістки тварин і уламки керамічного гончарного та ліпного посуду в однаковому співвідношенні. Основна маса черепків належить до таких самих посудин, виготовленими на гончарному крузі.
Могильник черняхівської культури вперше був досліджений у 1946 р. і були виявлені рештки поховань на території 150 м в довжину і близько 80 м в ширину. У південно західній частині могильника будівельним котлованом було зруйновано близько 10 поховань, виконані за обрядом трупопокладення з ритуальним порушенням скелета.
Подальші дослідження могильника, відбулися у 1966-1967 рр. експедицією під керівництвом Є.В. Махно. В п’яти розвідувальних розкопах, закладеними у 1966 році опрацьована площа 86 м кв., було виділено 43 поховання за обрядом трупоспалення «з розсіяними кісточками» та два трупопокладення «з ритуально зруйнованими кістяками». Дослідження 1967 р. підтвердили думку про довгострокове функціонування могильника, доказом цього є не тільки його великі розміри і густа сітка поховань на його території, але і той факт, що в деяких випадках поховання перекривають один одне.
Форма ям трупоспалень переважно овальна, або майже кругла (довжина ― 0,50-0,90 м, а також 1,20-1,40 м; ширина ― 0,45-1,0 м, глибина ― 0,60-0,80 м, інколи ― 1,20 м від сучасної поверхні). Орієнтація поховань переважно північна, рідше зафіксовано північно-східна та західна. Заповнювали подібні ями зазвичай невеликою кількістю окремих кальцинованих кісточок, дрібних уламків посуду, обгорілої обмазки, кісток тварин, деревного вугілля.
Також були виявлені рештки тварин, серед яких можна виділити велику лопатку бика і роги кози, кістки птахів, риб’ячу луску і річкові мушлі. Знайдено також шістнадцять уламків гончарних шорстких горщиків, чотири уламки ліпного посуду і чотири кальциновані людські кісточки. На підставі зроблених знахідок Є.В. Махно прийшла до висновку що могильник не розташовувався на місці більш давнього поселення.
Поселення та могильник в с. Писарівка є пам’яткою археології місцевого значення (Наказ Міністерства культури, молоді та спорту України № 1062 від 25.02.2020 р., Рішення Полтавського облвиконкому № 165 від 23.04.1984 р., Охоронні номери — 2628-Пл та 2627-Пл).
Досить виразною є знахідка Лукищинського скарбу срібних динаріїв, який досить добре зберігся і експонується сьогодні у скарбниці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Він був виявлений випадково в ур. «Біля спінжарки» в с. Лукищина у травні 1942 р., на місці знахідки було зібрано 953 монети та фрагменти горщика черняхівської культури. І незважаючи на те, що Полтава була під німецькою окупацією, полтавським археологам вдалося зберегти вказаний скарб.
Можливо зазначений скарб приурочений до відомого у науковій літературі Лукищинського поселення, яке є багатошарове і відноситься до епохи бронзи, скіфського часу і ранньослов’янського часу, та розташоване у північній частині села, на піщаному підвищені другої тераси, оточеному болотами та старицями, північна частина знищена кладовищем, частково ровами.
Поселення в с. Лукищина є пам’яткою археології місцевого значення (Наказ Міністерства культури, молоді та спорту України № 1062 від 25.02.2020 р. Рішення Полтавського облвиконкому № 165 від 23.04.1984 р. Охоронний номер 2833-Пл.).
До знахідок в переддень створення Давньоруської держави та доби «Великого переселення народів» відноситься окремі уламки амфор кримського виробництва виявлені на вже відомому багатошаровому поселенні в ур. Біла Гора поряд з Копилами.
У давньоруський час зазначена територія хоча і була розташована на лівому березі Ворскли та межувала зі Степом, все ж подекуди, як свідчать окремі знахідки, була в господарській орбіті Русі. Прикладом може слугувати відомості про поселення з матеріалами давньоруського часу на поселенні біля с. Заворскло.
У так звані темні віки, з ХІІІ по ХVІІ ст. ця територія була кочів ’ями спочатку монголів, потім ногайців, згодом татар. Першими ватагами християн на цій території стали майстри-селітровари, які в першій половині – середині ХVІІ століття почали виварювати на селітру найбільші скіфські могили степу, які отримали потім назву «майдани». Деякі з таких майданів і нині збереглися неподалік сіл Ватажкове, Бузова Пасківка та ін.
І лише з середини – другої половини ХVІІ сюди повертається землеробське населення, яке починає осаджувати перші села та хутори уздовж річок, та в подальшому стане пращурами сучасного населення громади.
Картографічні матеріали
Лист 13. Военно-топографическая карта Полтавськой и Харьковской губернии. Масштаб 3 вер. в дюйме. Губ. Полтавской и Харьковской. Исправл. по рекогносц.
М-36-64-В (Мал. Перещепино). УССР. Полтавская область. М 1: 50 000. 1937-1938 г.г. Рекогносц. 1941 г. — Генеральный штаб Красной армии. Первое издание 1942 г.
Х-41-65-В-г. — М 1: 25 000. Составл. 1954 г. — Главное управление геодезии и картографии при Совете Министров СССР. 13-Х-65 г.
М-36-94-В. – Мал. Перещепино. М 1:50 000. – Сост. По мат-лам съемки 1954 г.. Обновл. В 1977 г. – Генеральный штаб. – Изд. 1978.
Література та джерела
Гавриленко И. Н. Альбом к отчету разведотряда Полтавской облорганизации УТОПИК о работах на территории Полтавской области в 1989 г. / Ілюстрації. — Полтава, 1989 // НА ЦОДПА. — Ф. е. — Спр. 284. — 22 арк.
Гавриленко И. Н. Отчет о разведках по реке Ворскле в 1992 г. / Машинопис. — Полтава, 1993 // НА ЦОДПА. — Ф. е. — Спр. 257. — 29 арк.
Супруненко А. Б., Гавриленко И. Н. Отчет о разведках в Нижнем Поворсклье и Поорелье в
Супруненко А. Б., Гавриленко И. Н. Альбом к отчету о разведках в Нижнем Поворсклье и Поорелье в
Супруненко А. Б., Гавриленко И. Н., Кулатова И. Н., Морозко Д. В. Отчет о разведках на Полтавщине в 1984 году / Машинопис, альбом іл. — Полтава, 1984 // НА ІА НАН — Ф. е. — Спр. 1984/64; НА ЦОДПА. — Ф. е. — Спр. 11. — 47 арк.
Супруненко О. Б., Гейко А. В., Коваленко О. В., Кулатова І. М. Мироненко К. М. Сапєгін С. В. Звіт про археологічну розвідку по трасі конденсатопроводу с. Більськ УСК “Солоха“ — Селещина в Котелевському, Зінківському, Диканському, Полтавському і Машівському р-нах Полтавської обл. в 1999 р. / Машинопис: алфав. список пам., польовий опис, список іл., альбом. — Полтава, 2000 // НА ІА НАНУ. — Спр. 1999/68; НА ЦОДПА. — Ф. е. — Спр. 231. — 158 арк.
Тимощук А. І. Звіт про археологічні розвідки у Полтавському районі Полтавської області в 2007 р. (з підготовки археологічної частини тому «Зводу пам’яток історії та культури») ― Полтава, 2007. // НА ЦОДПА. ― Ф. е. ― Спр. 492.
Археологія Української РСР. — Київ: Наукова думка, 1971. — Том. 1. — 471 с.
Археология Украинской ССР. — Київ: Наукова думка, 1985. — Том. 1. — 568 с.
Білоусько О.А., Супруненко О.Б. Давня історія Полтавщини (ХХ тисячоліття до н.е. — V ст. н.е.): Підручник для 6 класу загальноосвітньої школи. — Полтава: “Оріяна”, 2004. — 168 с., іл., карти.
Білоусько О.А., Супруненко О.Б., Мироненко К.М. Середньовічна історія Полтавщини (V — І половина XVI століття): Підручник для 7 класу загальноосвітньої школи. — Полтава: “Оріяна”, 2004. — 200 с., іл., карти.
Звід пам’яток історії та культури України: Полтавська область. Новосанжарський район / Укладач, підготовка до друку та передмова В.О. Мокляк. — Полтава: ТОВ «АСМІ», 2007. — 178 с., іл.
Луговая Л.Н. Археологические исследования Полтавского краеведческого музея (1977-1986 гг.) // Областная научно-практическая конференция, посвященная 100-летию со дня рождения М.Я. Рудинского / ТДС. — Полтава, 1987. — С. 39-41.
Ляпушкин И.И. Днепровское Лесостепное Левобережье в эпоху железа // МИА. — Москв, Ленинград: Изд-во АН СССР, 1961. — № 104. — 382 с.
Махно Е.В. Памятники черняховской культуры на территории УССР: (Материалы к составлению археологической карты) // МИА. — Москва: Изд-во АН СССР, 1960. — № 82.
Махно Е.В. Разведки Левобережного отряда // Археологические исследование в Украине в 1967 г. — Киев, 1968. — Вып. ІІ. — С. 199-202.
Махно Е.В., Рутковская Л.М. Разведки 1966 г. В Полтавской области // Археологические исследование в Украине в 1965-1966 гг. — Киев, 1967. — Вып. І. — С. 217-222.
Неприна В.И. Неолит ямочно-гребенчатой керамики на Украине. — Kиев: Наукова думка, 1976. — 152 с.
Неприна В.И., Зализняк Л.Л., Kротова А.А. Памятники каменного века Левобережной Украины (хронология и периодизация). — K.: Наукова думка, 1986. — 224 с.
Рудинський М. Археологічні збірки Полтавського музею // Збірник, присвячений 35-річчю Музею. — Полтава: видання ПДМ, 1928. — Т.1. — С.29-62.
Рудинський М.Я. Матеріали до вивчення неолітичної доби сточища р. Ворскла. Стація в ур. Біла Гора під Полтавою. — Київ, УАН, 1926. — 15 с. іл.
Супруненко А.Б. Археологические исследования Полтавского краеведческого музея (к 100-летию со дня существования) // Археологические исследования на Полтавщине: Сборник научных статей / Под ред. Супруненка А.Б. — Полтава: издание ПКМ, 1990. — С. 5-42.
Супруненко А.Б. Археологические памятники территории г. Полтавы и окрестностей: Каталог. — Полтава: изд. ПКМ, 1988. — 24 с.
Супруненко О.Б. З історії археологічних досліджень на Полтавщині: Короткий нарис. — Київ-Полтава: Видавництво ПП «Гротеск», ВЦ «Археологія», 2007. — 124+ХІІ с.: іл. —(Центр пам’яткознавства НАН України і Українського Товариства охорони пам’яток історії та культури. Центр охорони та дослдіжень пам’яток археології управління культури Полтавської облдержадміністрації).
Супруненко О.Б. Матеріали до археологічної карти Нижнього Поворскля // Пам’ятки археорлогії Полтавщини: Збірник наукових праць. — Полтава: ПКМ, 1991. — С. 23-43.
Супруненко О.Б. На землі Полтавській: Пам’ятки археології Полтави та околиць / Відп. ред. Толочко П.П. — Полтава: Археологія, 1998. 160 с.: іл. — Серія ”Пам'ятки археології Полтавщини”. — Вип.4. — Укр.м. — Рез. англ., рос.
Супруненко О.Б., Мироненко К.М. Полтавщина за первісної доби // Полтавщина. Історичний нарис. — Полтава: Дивосвіт, 2005. — С. 1-37.
Супруненко О.Б., Сидоренко О.В., Пономаренко Є.Є. Про деякі пам’ятки і нові знахідки з території Полтавщини // Старожитності Лівобережного Подніпров’я – 2015: збірник наукових праць [наук. і відп. ред. Супруненко О. Б.; редкол. : Івакін Г. Ю., України і УТОПІК, 2015. – С. 111-173.
Сымонович Э.А., Kравченко Н.М. Погребальные обряды племен черняховской культуры // САИ. — Москва: Наука, 1983. — Вып. Д 1-22. — 151 с.
Телегін Д.Я. Мезолітичні пам’ятки України: (IX – VI тисячоліття до н.е.). — Київ, Наукова думка, 1982. — 255 с.
|
№
|
Населе-ний пункт |
Назва об’єкта2 |
Тип об’єкта3 |
Розташування, прив’язка |
Культурна та хронологічна належність |
Статус об’єкта, джерела та література, примітки |
||
|
с. Писарівка |
||||||||
|
1. |
с. Писарівка |
Поселення (ур. Ферма) |
Поселення |
с. Писарівка, знаходиться у північній частині села (ур. Ферма) на території колишньої свиноферми, поряд із могильником черняхівської культури, частково його перекриваючи. Межі поселення не встановлені. |
Черняхівська культура, ранньослов’янський час |
Пам’ятка археології місцевого значення (Наказ Міністерства культури, молоді та спорту України № 1062 від 25.02.2020 р. Охоронний номер 2627-Пл.). Виявлене І.І. Ляпушкіним у 1946 р., розкопувалося Є.В. Махно у 1966-1967 рр., обстежувалося О.Б. Супруненком у 1986 р. Літ.: Махно Е.В. Памятники черняховской културы на территории УССР (матерыиалы к составлению археологической карты). — Москва, 1960. — МИА №82. — С.41; Ляпушкин И.И. Днепровское Лесостепное Левобережье в эпоху железа — Москва, 1961. — МИА №104. — С. 171; Махно Е.В., Рутковская Л.М. Разведки 1966 г. В Полтавской области // Археологические исследование в Украине в 1965-1966 гг. — Киев, 1967. — Вып. І. — С. 217-222; Махно Е.В. Разведки Левобережного отряда // Археологические исследование в Украине в 1967 г. — Киев, 1968. — Вып. ІІ. — С. 199-202; Супруненко А. Б., Гавриленко И. Н. Отчет о разведках в Нижнем Поворсклье и Поорелье в |
||
|
2. |
с. Писарівка |
Ґрунтовий могильник (ур. Ферма) |
Ґрунтовий могильник |
с. Писарівка розташований у північній частині села, на лівому березі р. Тагамлик. Поверхня могильника вкрита асфальтовим покриттям. Межі могильника не встановлені. |
Черняхівська культура |
Пам’ятка археології місцевого значення (Наказ Міністерства культури, молоді та спорту України № 1062 від 25.02.2020 р. Охоронний номер 2628-Пл.). Виявлений І.І. Ляпушкіним у 1946 р., рокопувалося Є.В. Махно у 1966-1967 рр. і було досліджено 43 поховання. Літ.: Махно Е.В. Памятники черняховской културы на территории УССР (матерыиалы к составлению археологической карты). — Москва, 1960. — МИА №82. — С.41; Ляпушкин И.И. Днепровское Лесостепное Левобережье в эпоху железа — Москва, 1961. — МИА №104. — С. 171; Махно Е.В., Рутковская Л.М. Разведки 1966 г. В Полтавськой области // Археологические исследование в Украине в 1965-1966 гг. — Киев, 1967. — Вып. І. — С. 217-222; Махно Е.В. Разведки Левобережного отряда // Археологические исследование в Украине в 1967 г. — Киев, 1968. — Вып. ІІ. — С. 199-202; Сымонович З.А., Кравченко Н.М. Погребальный обряд племен черняховской культуры — Москва, 1983. — САИ Д1-22. — С.68; Супруненко А. Б., Гавриленко И. Н. Отчет о разведках в Нижнем Поворсклье и Поорелье в |
||
|
3. |
с. Писарівка |
Поселення /1986 |
Поселення |
с. Писарівка знаходиться на північно-східній частині села (кол. село Паньківка приєднаного до с. Писарівка). Площа поселення 1,0 га (100х100 м). |
Епоха неоліту, доба бронзи та раннього залізного віку |
Об’єкт археології. Літ.: Супруненко А. Б., Гавриленко И. Н. Отчет о разведках в Нижнем Поворсклье и Поорелье в |
||
|
4. |
с. Писарівка |
Група курганів І/1986 |
Група курганів (33) |
с. Писарівка група курганів у складі 33-х насипів знаходиться на північній околиці села і простягається до західної околиціс. Новий Тагамлик. Розміри курганів – висота насипів від 0,15 до 2,90 м, діаметри відповідно від 10 до 50 м. |
Енеоліт – доба середньовіччя (ІV тис. до н.е. – 1 пол. ІІ тис. н.е.). |
Об’єкт археології. Карт.: М-36-64-В (Малая Перещепино). УССР. Полтавская область. М 1: 50 000. 1937-1938 г.г. Рекогносц. 1941 г. — Генеральный штаб Красной армии. Первое издание 1942 г; М-36-94-В. – Мал. Перещепино. М 1:50 000. – Сост. По мат-лам съемки 1954 г. Обновл. В 1977 г. – Генеральный штаб. – Изд. 1978. Літ.: Супруненко А. Б., Гавриленко И. Н. Отчет о разведках в Нижнем Поворсклье и Поорелье в |
||
|
5. |
с. Писарівка |
Поселення І/1976 |
Поселення |
с. Писарівка розташоване за 1,25 км на південний захід від залізничної платформи «Писарівська» біля мосту. Площа поселення 0,8 га (80х100 м). |
Катакомбна та бондарихинська культура, ранньослов’ янський час. |
Об’єкт археології. Літ.: Супруненко О.Б. Матеріали до археологічної карти Нижнього Поворскля // Пам’ятки археології Полтавщини: Збірник наукових праць. — Полтава: ПКМ, 1991. — С. 29. |
||
|
6. |
с. Писарівка |
Могильник |
Могильник |
с. Писарівка знаходиться за 0,2 км на південь від вище зазначеного поселення, нині забудоване дачним кооперативом |
Черняхівська культура |
Об’єкт археології. Літ.: Супруненко О.Б. Матеріали до археологічної карти Нижнього Поворскля // Пам’ятки археорлогії Полтавщини: Збірник наукових праць. — Полтава: ПКМ, 1991. — С. 29. |
||
|
7. |
с. Писарівка |
Курган |
Курган |
с. Писарівка розташований за 0,3 км на південь від залізничної платформи. Розміри кургану висота насипу 0,6 м, діаметр - 20 м. |
Енеоліт – доба середньовіччя (ІV тис. до н.е. – 1 пол. ІІ тис. н.е.). |
Об’єкт археології. Літ.: Супруненко А. Б., Гавриленко И. Н., Кулатова И. Н., Морозко Д. В. Отчет о разведках на Полтавщине в 1984 году / Машинопис, альбом іл. — Полтава, 1984 // НА ІА НАНУ. — Ф. е. — Спр. 1984/64; НА ЦОДПА. — Ф. е. — Спр. 11. — Арк. 5; Супруненко О.Б. Матеріали до археологічної карти Нижнього Поворскля // Пам’ятки археорлогії Полтавщини: Збірник наукових праць. — Полтава: ПКМ, 1991. — С. 29. |
||
|
8. |
с. Писарівка |
Поселення І/1989 |
Поселення |
с. Писарівка знаходиться на південно-західній околиці села в ур. Бойківка. Точні розміри поселення не відомі. |
доба неоліту, скіфський час |
Об’єкт археології. Літ.: Гавриленко И. Н. Альбом к отчету разведотряда Полтавской облорганизации УТОПИК о работах на территории Полтавской области в 1989 г. / Ілюстрації. — Полтава, 1989 // НА ЦОДПА. — Ф. е. — Спр. 284. — Рис. 75. |
||
|
9. |
с. Писарівка |
Курган |
Курган |
с. Писарівка розташований на східній околиці села, коло автодороги с. Писарівка – м. Полтава. |
Енеоліт – доба середньовіччя (ІV тис. до н.е. – 1 пол. ІІ тис. н.е.). |
Відомий за картографічними джерелами. Карт.: М-36-64-В (Мал. Перещепино). УССР. Полтавская область. М 1: 50 000. 1937-1938 г.г. Рекогносц. 1941 г. — Генеральный штаб Красной армии. Первое издание 1942 г |
||
|
10 |
с. Писарівка |
Курган |
Курган |
с. Писарівка знаходиться на південно-східній околиці села, територія колишнього садка, коло межі села. Висота кургану за картографічними даними ― 3,0 м. |
Енеоліт – доба середньовіччя (ІV тис. до н.е. – 1 пол. ІІ тис. н.е.). |
Відомий за картографічними джерелами. Карт.: Ряд ХХІV. Лист 13. Военно-топографическая карта Полтавськой и Харьковской губернии. Масштаб 3 вер. в дюйме. Губ. Полтавской и Харьковской. Исправл. по рекогносц. |
||
|
11 |
с. Писарівка |
Курган |
Курган |
с. Писарівка розташований на південній околиці села, безпосередньо поряд межами села. |
Енеоліт – доба середньовіччя (ІV тис. до н.е. – 1 пол. ІІ тис. н.е.). |
Відомий за картографічними джерелами. Карт.: М-36-64-В (Мал. Перещепино). УССР. Полтавская область. М 1: 50 000. 1937-1938 г.г. Рекогносц. 1941 г. — Генеральный штаб Красной армии. Первое издание 1942 г. |
||
|
12 |
с. Писарівка |
Курган |
Курган |
с. Писарівка знаходиться на південно-західній околиці села. край дороги яка веде до с. Мала Перещепино. Висота кургану за картографічними даними ― 1,3 м. |
Енеоліт – доба середньовіччя (ІV тис. до н.е. – 1 пол. ІІ тис. н.е.). |
Відомий за картографічними джерелами. Карт.: М-36-64-В (Мал. Перещепино). УССР. Полтавская область. М 1: 50 000. 1937-1938 г.г. Рекогносц. 1941 г. — Генеральный штаб Красной армии. Первое издание 1942 г. |
||
|
с. Заворскло |
||||||||
|
13 |
с. Заворскло |
Поселення /1989 |
Поселення |
с. Заворскло знаходиться за 0,08 км на північ від північно-східній околиці села. Точні розміри поселення не відомі. |
Епоха неоліту, доба бронзи, ранній залізний вік |
Об’єкт археології. Літ.: Гавриленко И. Н. Альбом к отчету разведотряда Полтавской облорганизации УТОПИК о работах на территории Полтавской области в 1989 г. / Ілюстрації. — Полтава, 1989 // НА ЦОДПА. — Ф. е. — Спр. 284. — Рис. 73. |
||
|
14 |
с. Заворскло |
Поселення /1976 |
Поселення |
с. Заворскло розташоване на північній околиці села, поряд з фермою. Площа поселення 0,5 га (50х100 м). |
Епоха неоліту, доба раннього залізного віку та давньоруського часу |
Об’єкт археології. Літ.: Неприна В.И., Зализняк Л.Л., Kротова А.А. Памятники каменного века Левобережной Украины (хронология и периодизация). — K.: Наукова думка, 1986. — С. 192. |
||
|
15 |
с. Заворскло |
Група курганів /1986 |
Група курганів (11) |
с. Заворскло група курганів у складі 11-ти насипів знаходиться за 1,0 – 1,5 км на схід від села. Розміри курганів – висота насипів від 0,20 до 0,70 м, діаметри відповідно від 18 до 32 м. |
Енеоліт – доба середньовіччя (ІV тис. до н.е. – 1 пол. ІІ тис. н.е.). |
Об’єкт археології. Карт.: М-36-64-В (Малая Перещепино). УССР. Полтавская область. М 1: 50 000. 1937-1938 г.г. Рекогносц. 1941 г. — Генеральный штаб Красной армии. Первое издание 1942 г; М-36-94-В. – Мал. Перещепино. М 1:50 000. – Сост. По мат-лам съемки 1954 г.. Обновл. В 1977 г. – Генеральный штаб. – Изд. 1978. Літ.: Супруненко А. Б., Гавриленко И. Н. Отчет о разведках в Нижнем Поворсклье и Поорелье в |
||
|
16 |
с. Заворскло |
Група курганів /2010 |
Група курганів (4) |
с. Заворскло група курганів у складі 4-ох насипів розташована за 2,5 км на північний схід від села та 0,7 км на північ від повороту до с. Заворскло, вздовж дороги на сс. Портнівка-Писарівка. Розміри курганів – висота насипів від 0,40 до 1,50 м, діаметри відповідно від 20 до 50 м. |
Енеоліт – доба середньовіччя (ІV тис. до н.е. – 1 пол. ІІ тис. н.е.). |
Об’єкт археології. Карт.: М-36-64-В (Малая Перещепино). УССР. Полтавская область. М 1: 50 000. 1937-1938 г.г. Рекогносц. 1941 г. — Генеральный штаб Красной армии. Первое издание 1942 г; М-36-94-В. – Мал. Перещепино. М 1:50 000. – Сост. По мат-лам съемки 1954 г.. Обновл. В 1977 г. – Генеральный штаб. – Изд. 1978. Літ.: Тимощук А. І. Звіт про археологічні розвідки у Полтавському районі Полтавської області в 2007 р. (з підготовки археологічної частини тому «Зводу пам’яток історії та культури») ― Полтава, 2007. // НА ЦОДПА. ― Ф. е. ― Спр. 492. — Арк.6. Рис. 6. |
||
|
17 |
с. Заворскло |
Курган/ 2020 |
Курган |
с. Заворскло розташований у центральній частині села, в межах забудови села по вул. Садовій. Розміри кургану – висота насипів 1,50 м, діаметр 28 м. |
Енеоліт – доба середньовіччя (ІV тис. до н.е. – 1 пол. ІІ тис. н.е.) |
Об’єкт археології. Літ.: Робочий архів ЦОДПА, розвідки В.В. Шерстюка, 2020 р. |
||
|
с. Микільське |
||||||||
|
18 |
с. Микільське |
Поселення |
Поселення |
с. Микільське знаходиться на східній околиці села частково розорюється частково засаджено лісовими насадженнями. Точні розміри поселення не відомі. |
Черняхівська культура |
Об’єкт археології. Вказане поселення числиться у списку об’єктів археології 1992 р. |
||
|
с. Копили |
||||||||
|
19 |
с. Копили |
Поселення в ур. Біла Гора |
Поселення |
с. Копили знаходиться між с. Макухівка та с. Копили, в урочищі Біла Гора за 0,6 км на південь від села Макухівка, поблизу дороги від шосе М-03 "Київ -Харків- Довжанський". Пам’ятка на сьогодні частково зруйнована кар’єром та дорожнім будівництвом. Частково вона знаходиться в межах Чалівського лісництва Полтавського лісгоспу. Площа поселення становить бл. 1 га (90-120х100 м). |
V-III, II-I тис. до н.е., доба неоліту, енеоліту, бронзового віку, скіфський час, пізнє українське середньовіччя |
Пам’ятка археології місцевого значення (Наказ Міністерства культури, молоді та спорту України № 1062 від 25.02.2020 р. Охоронний номер 2834-Пл.). Відкрите М.Я. Рудинським (1921 р.), обстежувалося О.К. Тахтаєм (1926 – 1928 рр.), І.С. Післарієм (1963 р.), С.П. Юренко (1977 р.). Літ.: Археологія Української РСР. — Київ: Наукова думка, 1971. — Том. 1. — С.73,141,336, карта1; Археология Украинской ССР. — Київ: Наукова думка, 1985. — Том. 1. — С. 112-113,171,181,423-424; Неприна В.И., Зализняк Л.Л., Kротова А.А. Памятники каменного века Левобережной Украины (хронология и периодизация). — K.: Наукова думка, 1986. — С.186-187; Неприна В.И. Неолит ямочно-гребенчатой керамики на Украине. — K.: Наукова думка, 1976. — С.85-88; Рудинський М. Археологічні збірки Полтавського музею // Збірник, присвячений 35-річчю Музею. — Полтава: видання ПДМ, 1928. — Т.1. — С. 36; Рудинський М.Я. Матеріали до вивчення неолітичної доби сточища р. Ворскла. Стація в ур. Біла Гора під Полтавою. — Київ, УАН, 1926. — С. 4,5-11; Тахтай О.К. Передісторичні розшуки в межах полтавської округи // Антропологія, 1928. — Т.ІІ. — С.250-256; Телегін Д.Я. Мезолітичні пам’ятки України: (IX – VI тисячоліття до н.е.). — Київ, Наукова думка, 1982. — С.65,127; Супруненко А.Б. Археологические памятники территории г. Полтавы и окрестностей: Каталог. — Полтава: изд. ПКМ, 1988. — С. 8-9. |
||
|
20 |
с. Копили |
Поселення в ур. Острів І |
Поселення |
с. Копили розташоване на острові, утвореному нижче впадіння р. Коломака течіями останнього і р. Ворскли, нижче автодорожнього мосту, за 0,53 м на захід від околиці села. Вони залягають у підводній північній частині острова на ділянці близько 10 м. Це шар піску з культурними рештками завтовшки 0,10–0,15 м, на глибині близько 4 м від рівня сучасної поверхні, перекритий піщаними намивами із затопленими деревами. |
Доба неоліту, ямна культура (дніпровсько-донецька) |
Об’єкт археології. Літ.: Супруненко О.Б., Сидоренко О.В., Пономаренко Є.Є. Про деякі пам’ятки і нові знахідки з території Полтавщини // Старожитності Лівобережного Подніпров’я – 2015: збірник наукових праць [наук. і відп. ред. Супруненко О. Б.; редкол. : Івакін Г. Ю., України і УТОПІК, 2015. – С. 158-161. |
||
|
21 |
с. Копили |
Поселення |
Поселення |
с. Копили знаходиться за 0,6 км на північний схід від села, засаджене лісом. Площа поселення бл. 2 га (100х200 м). |
Скіфський час |
Об’єкт археології. Літ.: Супруненко А.Б. Археологические памятники территории г. Полтавы и окрестностей: Каталог. — Полтава: изд. ПКМ, 1988. — С. 11. |
||
|
с. Ватажкове |
||||||||
|
22 |
с. Ватаж-кове |
Група курганів І/1986 |
Група курганів (14) |
с. Ватажкове група курганів у складі 14-ти насипів розташована на південний схід від села в трикутнику між селами Ватажково, Заворскло та Новий Тагамлик, група витягнута ланцюжком вздовж автотраси с. Писарівка – м. Полтава на 3 км. Розміри курганів – висота насипів від 0,20 до 1,5 м, діаметри відповідно від 15 до 35 м. |
Енеоліт – доба середньовіччя (ІV тис. до н.е. – 1 пол. ІІ тис. н.е.). |
Об’єкт археології. Карт.: М-36-64-В (Малая Перещепино). УССР. Полтавская область. М 1: 50 000. 1937-1938 г.г. Рекогносц. 1941 г. — Генеральный штаб Красной армии. Первое издание 1942 г; Х-41-65-В-г. — М 1: 25 000. Составл. 1954 г. — Главное управление геодезии и картографии при Совете Министров СССР. 13-Х-65 г.; М-36-94-В. – Мал. Перещепино. М 1:50 000. – Сост. По мат-лам съемки 1954 г.. Обновл. В 1977 г. – Генеральный штаб. – Изд. 1978. Літ.: Супруненко А. Б., Гавриленко И. Н. Отчет о разведках в Нижнем Поворсклье и Поорелье в |
||
|
23 |
с. Ватаж-кове |
Група курганів ІІ/1986 |
Група курганів (2) |
с. Ватажкове група курганів у складі 2-х насипів знаходиться біля північної околиці села. Розміри курганів – висота насипів від 0,15 до 0,20 м, діаметри відповідно від 15 до 17 м. |
Енеоліт – доба середньовіччя (ІV тис. до н.е. – 1 пол. ІІ тис. н.е.). |
Об’єкт археології. Літ.: Супруненко А. Б., Гавриленко И. Н. Отчет о разведках в Нижнем Поворсклье и Поорелье в |
||
|
с. Головач |
||||||||
|
24 |
с. Головач |
Поселення /1984 |
Поселення |
с. Головач знаходиться на південний захід від села, біля решток тваринницької ферми. Площа поселення становить 0,6 га (70х90 м), товщина культурних нашарувань 0,5 м. |
Ямна культура, культура багатоваликової кераміки, середина – третя чверть І тис. н.е. |
Об’єкт археології. Літ.: Супруненко О.Б. Матеріали до археологічної карти Нижнього Поворскля // Пам’ятки археології Полтавщини: Збірник наукових праць. — Полтава: ПКМ, 1991. — С. 27, Рис. 2, 3-8. |
||
|
25 |
с. Головач |
Поселення /1984 |
Поселення |
с. Головач розташоване за 0,4 км від решток табору відпочинку «Васильок». Площа поселення становить 0,6 га (50х130 м). |
Епоха неоліту, ямного часу, скіфського періоду, черняхівської культури |
Об’єкт археології. Літ.: Супруненко О.Б. Матеріали до археологічної карти Нижнього Поворскля // Пам’ятки археорлогії Полтавщини: Збірник наукових праць. — Полтава: ПКМ, 1991. — С. 27. |
||
|
26 |
с. Головач |
Поселення /1984 |
Поселення |
с. Головач знаходиться за 1,5 км на південь – південний схід в ур. Пінчукові горби, частково зруйноване будівництвом очисних споруд і дачною забудовою. Площа поселення 9 га (200х450 м), товщина культурних нашарувань 0,3-0,5 м. |
Епоха неоліту, скіфського періоду, пеньківської культури |
Об’єкт археології. Літ.: Супруненко А. Б., Гавриленко И. Н., Кулатова И. Н., Морозко Д. В. Отчет о разведках на Полтавщине в 1984 году / Машинопис, альбом іл. — Полтава, 1984 // НА ІА НАН — Ф. е. — Спр. 1984/64; НА ЦОДПА. — Ф. е. — Спр. 11. — Арк.3-5, рис1-20; Супруненко О.Б. Матеріали до археологічної карти Нижнього Поворскля // Пам’ятки археорлогії Полтавщини: Збірник наукових праць. — Полтава: ПКМ, 1991. — С. 27-28, Рис. 2:9, 5:1-10, 6:1-2. |
||
|
с. Лукищина |
||||||||
|
27 |
с. Лукищина |
Поселення ІІ/1983 |
Поселення |
с. Лукищина розташоване у північній частині села, на піщаному підвищені другої тераси, оточеному болотами та старицями, північна частина знищена кладовищем, частково ровами. Площа пам’ятки становить 4,5 га (150х300 м). Потужність культурного шару 0,85 м. |
Епоха бронзи, скіфського часу і ранньослов’янського часу |
Пам’ятка археології місцевого значення (Наказ Міністерства культури, молоді та спорту України № 1062 від 25.02.2020 р. Охоронний номер 2833-Пл.). Відкрите у 1950-хх роках ХХ ст. співробітниками Полтавського краєзнавчого музею. Супруненко О.Б. Матеріали до археологічної карти Нижнього Поворскля // Пам’ятки археорлогії Полтавщини: Збірник наукових праць. — Полтава: ПКМ, 1991. — С. 27. |
||
|
28 |
с. Лукищина |
Поселення |
Поселення |
с. Лукищина знаходиться на північно-західній околиці села, у оз. Сайга. Точна площа поселення не встановлена. |
Епоха неоліта, скіфського часу і ХVІІ-ХVІІІ ст. |
Об’єкт археології. Літ.: Супруненко О.Б. Матеріали до археологічної карти Нижнього Поворскля // Пам’ятки археорлогії Полтавщини: Збірник наукових праць. — Полтава: ПКМ, 1991. — С. 27. |
||
|
29 |
с. Лукищина |
Поселення |
Поселення |
с. Лукищина розташоване в південно-західній частині села, за 0,15 км на північний схід від місця знахідки Лукіщинського скарбу римських динаріїв 1942 р. Площа селища 0,8 га (80х100 м.). |
Доба ранньослов’янського часу |
Об’єкт археології. Літ.: Супруненко О.Б. Матеріали до археологічної карти Нижнього Поворскля // Пам’ятки археорлогії Полтавщини: Збірник наукових праць. — Полтава: ПКМ, 1991. — С. 27. |
||
|
с. Минівка |
||||||||
|
30 |
с. Минівка |
Група кургнів |
Група курганів (5) |
с. Минівка, група курганів у складі 5-ти розораних насипів, висотою 0,3-1,0 м і діаметром 18-30 м, розташовані на вершині дюноподібного підвищення другої терами лівого берега р. Коломак, за 0,7 км на північний схід від північної околиці села. Кургани витягнуті ланцюжком у широтному напрямку на 0,5 км.
|
Енеоліт – доба середньовіччя (ІV тис. до н.е. – 1 пол. ІІ тис. н.е.) |
Об’єкт археології. Карт.: На військово-топографічній карті сер. ХІХ ст. показана група у складі двох насипів (Ряд ХХІV. Лист 13 [Изд. кон. 1850-х гг.]). Літ.: Тимощук А.І. Звіт про археологічні розвідки у Полтавському районі Полтавської області в 2007 р. (з підготовки археологічної частини тому «Зводу пам’яток історії та культури») / Машинопис; рис., фото. — Полтава, 2007 // НА ІА НАНУ; НА ЦОДПА. — Ф. е. — Спр. 492. — С. 30-31
|
||
|
31 |
с. Минівка |
Курган 1 |
Курган |
с. Минівка, курган знаходиться на вершині дюно подібного підвищення другої тераси лівого берега р. Коломак, за 1,5 км. на північний схід від північної околиці села. Висота кургану 2,0 м, діаметр 30 м, насип задернований, з підрізаними оранкою полами. |
Енеоліт – доба середньовіччя (ІV тис. до н.е. – 1 пол. ІІ тис. н.е.) |
Об’єкт археології. Літ.: Тимощук А.І. Звіт про археологічні розвідки у Полтавському районі Полтавської області в 2007 р. (з підготовки археологічної частини тому «Зводу пам’яток історії та культури») / Машинопис; рис., фото. — Полтава, 2007 // НА ІА НАНУ; НА ЦОДПА. — Ф. е. — Спр. 492. — С. 30
|
||
|
с. Портнівка |
||||||||
|
32 |
с. Портнівка |
Група курганів |
Група курганів (2) |
с. Портнівка, група курганів складається з двох насипів, знаходиться за 0,9-1,0 м. на південний захід від села, вздовж дороги, за 0,2 км на захід від останньої і за 1,0 км на північний схід від с. Ватажкове. Насипи розташовані у західній частині невисокого мисоподібного виступу плато другої тераси лівого берега р. Ворскла. Насипи висотою 0,6-0,7 м та діаметром 30-32 м, кургани розорюються. |
Енеоліт – доба середньовіччя (ІV тис. до н.е. – 1 пол. ІІ тис. н.е.) |
Об’єкт археології. Літ.: Тимощук А. І. Звіт про археологічні розвідки у Глобинському і Полтавському районах Полтавської області в 2010 рр. / Машинопис, альбом іл. — Полтава, 2010 // НА ЦОДПА ― Ф. е. ― Спр. 639. — С.6
|
||
|
с. Безручки |
||||||||
|
33 |
с. Безручки |
Селище |
Селище |
с. Безручки, поселення розташоване за 0,05 км на південний-захід від крайніх будинків села поряд з перехрестям польових доріг. |
Пеньківська культура (V ст.–VІIІ ст.) |
Об’єкт археології. Літ.: Гавриленко И. Н. Отчет о разведках по реке Ворскле в 1992 г. / Машинопис. — Полтава, 1993 // НА ЦОДПА. — Ф. е. — Спр. 257. — С. 8 |
||
|
34 |
с. Безручки |
Безручки IV |
Селище |
с. Безручки, поселення розташоване за 0,3 км. на північний-захід від північної околиці села, за 0,4 км на захід від села Клюшниківка на розораній ділянці високої заплави на правому березі притоки р. Ворскла. Займає площу 400х500 м. |
Неоліт – доба середньовіччя (ІV тис. до н.е. – 1 пол. ІІ тис. н.е.) |
Об’єкт археології. Літ.: Гавриленко И. Н. Отчет о разведках по реке Ворскле в 1992 г. / Машинопис. — Полтава, 1993 // НА ЦОДПА. — Ф. е. — Спр. 257. — С. 8; Супруненко О.Б. Матеріали до археологічної карти Нижнього Поворскля // Пам’ятки археорлогії Полтавщини: Збірник наукових праць. — Полтава: ПКМ, 1991. — С. 25-27 |
||
|
с. Бузова Пасківка |
||||||||
|
35 |
с. Бузова Пасківка |
Група курганів |
Група курганів |
с. Бузова Пасківка, група курганів у складі 8 насипів висотою 0,6-1,2 м та діаметром 15-30 м розташована за 1,2 км на захід від села, на вододільному підвищенні, справа від шосе с. Селещина- м. Полтава. Всі насипи розорюються. |
Енеоліт – доба середньовіччя (ІV тис. до н.е. – 1 пол. ІІ тис. н.е.) |
Об’єкт археології. Карт.: Х-41-65-В-а. М 1:25 000. Съемка 1954 г. — Главное управление геодезии и картографии при Совете Министров СССР.13-Х-65 Літ.: Супруненко О. Б., Гейко А. В., Коваленко О. В., Кулатова І. М. Мироненко К. М. Сапєгін С. В. Звіт про археологічну розвідку по трасі конденсатопроводу с. Більськ УСК “Солоха“ — Селещина в Котелевському, Зінківському, Диканському, Полтавському і Машівському р-нах Полтавської обл. в 1999 р. / Машинопис: алфав. список пам., польовий опис, список іл., альбом. — Полтава, 2000 // НА ІА НАНУ. — Спр. 1999/68; НА ЦОДПА. — Ф. е. — Спр. 231. — С.42-43 |
||
|
с. Ваці |
||||||||
|
36 |
с. Ваці |
Курган 1/2019 |
Курган |
с. Ваці знаходиться у південно-східній околиці села на території кладовища. На вершині насипу здійснено братську могилу загиблих воїнів під час Великої Вітчизняної війни (1941-1945 рр.), з південного боку влаштований асфальтний підхід до могили. У 1968 р. вершина насипу було сплановано для облаштування братської могили. Задернований. Розміри кургану – висота насипів 3,0 м, діаметр 30 м. |
Енеоліт – доба середньовіччя (ІV тис. до н.е. – 1 пол. ІІ тис. н.е.) |
Об’єкт археології. Карт.: Х-41-65-В-а. М 1:25 000. Съемка 1954 г. — Главное управление геодезии и картографии при Совете Министров СССР.13-Х-65 г; М-36-94-А. – Полтава. М 1:50 000. – Сост. По мат-лам съемки 1954 г.. Обновл. В 1974 г. – Генеральный штаб. – Изд. 1975. Літ.: Робочий архів ЦОДПА, розвідки К.М. Мироненка, 2019 р. |
||
|
37 |
с. Ваці |
Курган 3/2019 |
Курган |
с. Ваці розташований у північно-східній частині села на території городів мешканців села. Розорюється. Розміри кургану – висота насипів 0,8 м, діаметр 30 м. |
Енеоліт – доба середньовіччя (ІV тис. до н.е. – 1 пол. ІІ тис. н.е.) |
Об’єкт археології. Літ.: Робочий архів ЦОДПА, розвідки К.М. Мироненка, 2019 р. |
||
|
38 |
с. Ваці |
Курган 2/2019 |
Курган |
с. Ваці знаходиться у північно-східній околиці села на межах городів мешканців села. Поряд з курганом 2 (північніше від нього). Розорюється. Розміри кургану – висота насипів 2,0 м, діаметр 60 м. |
Енеоліт – доба середньовіччя (ІV тис. до н.е. – 1 пол. ІІ тис. н.е.) |
Об’єкт археології. Карт.: Х-41-65-В-а. М 1:25 000. Съемка 1954 г. — Главное управление геодезии и картографии при Совете Министров СССР.13-Х-65 г; М-36-94-А. – Полтава. М 1:50 000. – Сост. По мат-лам съемки 1954 г.. Обновл. В 1974 г. – Генеральный штаб. – Изд. 1975. Літ.: Робочий архів ЦОДПА, розвідки К.М. Мироненка, 2019 р. |
||
|
39 |
с. Ваці |
Курган 5/2019 |
Курган |
с. Ваці розташований у північній частині села. Розорюється. Розміри кургану – висота насипів 0,4 м, діаметр 28 м. |
Енеоліт – доба середньовіччя (ІV тис. до н.е. – 1 пол. ІІ тис. н.е.) |
Об’єкт археології. Літ.: Робочий архів ЦОДПА, розвідки К.М. Мироненка, 2019 р. |
||
|
40 |
с. Ваці |
Курган 4/2019 |
Курган |
с. Ваці знаходиться у північній частині села, по центральній частині кургану проходить польовий шлях. Південна частина розорюється, північна частина насипу знаходиться у лісосмузі. Розміри кургану – висота насипів 1,0 м, діаметр 30 м.
|
Енеоліт – доба середньовіччя (ІV тис. до н.е. – 1 пол. ІІ тис. н.е.) |
Об’єкт археології. Карт.: Х-41-65-В-а. М 1:25 000. Съемка 1954 г. — Главное управление геодезии и картографии при Совете Министров СССР.13-Х-65 Літ.: Робочий архів ЦОДПА, розвідки К.М. Мироненка, 2019 р. |
||
|
с. Зінці |
||||||||
|
41 |
с. Зінці |
Група курганів |
Група курганів |
с. Зінці, за 0,3 км на південний захід від села, на підвищенні першої надзаплавної тераси, група складається з чотирьох насипів висотою 0,3-0,6 м та діаметром 15-20 м. Всі насипи розорюються. |
Енеоліт – доба середньовіччя (ІV тис. до н.е. – 1 пол. ІІ тис. н.е.) |
Об’єкт археології. Карт.: Х-41-65-В-а. М 1:25 000. Съемка 1954 г. — Главное управление геодезии и картографии при Совете Министров СССР.13-Х-65 Літ.: Супруненко О.Б. Матеріали до археологічної карти Нижнього Поворскля // Пам’ятки археорлогії Полтавщини: Збірник наукових праць. — Полтава: ПКМ, 1991. — С. 25 |
||
|
42 |
с. Зінці |
Курган |
Курган |
с. Зінці, одиничний курган розташований за 0,6 км на захід від села. Розміри насипу – 0,8 на 19 м. |
Енеоліт – доба середньовіччя (ІV тис. до н.е. – 1 пол. ІІ тис. н.е.) |
Об’єкт археології. Карт.: Х-41-65-В-а. М 1:25 000. Съемка 1954 г. — Главное управление геодезии и картографии при Совете Министров СССР.13-Х-65 Літ.: Супруненко А.Б. Археологические памятники территории г. Полтавы и окрестностей: Каталог. — Полтава: изд. ПКМ, 1988. — С. 10 |
||
|
43 |
с. Зінці |
Поселення |
Поселення |
с. Зінці, поселення знаходиться за 1,2 км на північний захід від піонерського табору «Молода гвардія», на розораних піщаних підвищеннях першої тераси лівого берега р. Ворскла. Займає площу – 8 га (100х600-800 м) |
Енеоліт – скіфський час (ІV тис. до н.е. – VI-III ст. до .н.е.) |
Об’єкт археології. Літ.: Супруненко О.Б. Матеріали до археологічної карти Нижнього Поворскля // Пам’ятки археорлогії Полтавщини: Збірник наукових праць. — Полтава: ПКМ, 1991. — С. 25 |
||
|
44 |
с. Зінці |
Поселення |
Поселення |
с. Зінці, поселення розташоване на мису правого берега струмка – лівої притоки р. Ворскла, на городах по вул. робочій,8. |
Енеоліт – скіфський час (ІV тис. до н.е. – VI-III ст. до .н.е.) |
Об’єкт археології. Літ.: Супруненко О.Б. Матеріали до археологічної карти Нижнього Поворскля // Пам’ятки археорлогії Полтавщини: Збірник наукових праць. — Полтава: ПКМ, 1991. — С. 25 |
||
|
с. Кашубівка |
||||||||
|
45 |
с. Кашубівка |
Група курганів І |
Група курганів |
с. Кашубівка, група курганів розташована на підвищенні другої тераси лівого берега р. Коломак, за 0,3-1,6 км на захід від північної околиці села. Складається з 6-ти розораних насипів, висотою 0,5-0,8 м і діаметром 20-28 м. Група курганів розбита на три мікрогрупи по два насипи. Мікрогрупи розташовані у широтному напрямку і витягнуті ланцюжком із заходу на схід на 1,3 км. |
Енеоліт – доба середньовіччя (ІV тис. до н.е. – 1 пол. ІІ тис. н.е.) |
Об’єкт археології. Карт.: Х-41-65-В-а. М 1:25 000. Съемка 1954 г. — Главное управление геодезии и картографии при Совете Министров СССР.13-Х-65 Літ.: Тимощук А.І. Звіт про археологічні розвідки у Полтавському районі Полтавської області в 2007 р. (з підготовки археологічної частини тому «Зводу пам’яток історії та культури») / Машинопис; рис., фото. — Полтава, 2007 // НА ІА НАНУ; НА ЦОДПА. — Ф. е. — Спр. 492. — С. 29
|
||
|
46 |
с. Кашубівка |
Група курганів ІІ |
Група курганів |
с. Кашубівка, група розташована у західній частині мисоподібного підвищення другої тераси лівого берега р. Коломак, за 0,2 км. на північний схід від північної околиці села. Група складється з 4 розораних насипів, висотою 0,3-0,5 м і діаметром 18-23 м. Кургани витягнуті ланцюжком у широтному напрямку на 0,5 км. |
Енеоліт – доба середньовіччя (ІV тис. до н.е. – 1 пол. ІІ тис. н.е.) |
Об’єкт археології. Карт.: Х-41-65-В-а. М 1:25 000. Съемка 1954 г. — Главное управление геодезии и картографии при Совете Министров СССР.13-Х-65 Літ.: Тимощук А.І. Звіт про археологічні розвідки у Полтавському районі Полтавської області в 2007 р. (з підготовки археологічної частини тому «Зводу пам’яток історії та культури») / Машинопис; рис., фото. — Полтава, 2007 // НА ІА НАНУ; НА ЦОДПА. — Ф. е. — Спр. 492. — С. 29-30
|
||
|
с. Клюшники |
||||||||
|
47 |
с. Клюшники |
Поселення |
Поселення |
с. Клюшники, поселення знаходиться в північно-західній околиці села, частково розорюється, частково засаджено лісом. Через поселення проходить лінія ЛЕП. Площа поселення – 0,25 га (50х50 м). |
Енеоліт – доба середньовіччя (ІV тис. до н.е. – 1 пол. ІІ тис. н.е.) |
Об’єкт археології. Літ.: Супруненко О.Б. Матеріали до археологічної карти Нижнього Поворскля // Пам’ятки археорлогії Полтавщини: Збірник наукових праць. — Полтава: ПКМ, 1991. — С. 25; Гавриленко И. Н. Отчет о разведках по реке Ворскле в 1992 г. / Машинопис. — Полтава, 1993 // НА ЦОДПА. — Ф. е. — Спр. 257. — С. 22 |
||
|
с. Пологи |
||||||||
|
48 |
с. Пологи |
Група курганів /1986 |
Група курганів (7) |
с. Пологи до території громади потрапляє два насипи курганів із групи яка складається із 7-ми насипів і знаходиться за 0,1 – 3,0 км на північ-північний схід. Розміри курганів – висота насипів від 0,40 до 0,70 м, діаметри відповідно від 20 до 35 м. |
Енеоліт – доба середньовіччя (ІV тис. до н.е. – 1 пол. ІІ тис. н.е.) |
Об’єкт археології. Карт.: М-36-64-В (Мал. Перещепино). УССР. Полтавская область. М 1: 50 000. 1937-1938 г.г. Рекогносц. 1941 г. — Генеральный штаб Красной армии. Первое издание 1942 г. Літ.: Супруненко А. Б., Гавриленко И. Н. Отчет о разведках в Нижнем Поворсклье и Поорелье в |
||
|
49 |
с. Пологи |
Курган |
Курган |
с. Пологи між селами Пологи та Новий Тагамлик на землях громади знаходиться курган. Висота кургану за картографічними даними ― 2,0 м. |
Енеоліт – доба середньовіччя (ІV тис. до н.е. – 1 пол. ІІ тис. н.е.) |
Відомий за картографічними джерелами. Карт.: М-36-64-В (Мал. Перещепино). УССР. Полтавская область. М 1: 50 000. 1937-1938 г.г. Рекогносц. 1941 г. — Генеральный штаб Красной армии. Первое издание 1942 г; М-36-94-В. – Мал. Перещепино. М 1:50 000. – Сост. По мат-лам съемки 1954 г.. Обновл. В 1977 г. – Генеральный штаб. – Изд. 1978. |
||
