Антифейки про вакцинацію від COVID-19
Антифейки про вакцинацію від COVID-19
COVID-19
1. Фейк: Covishield, вакцина яку закупила Україна для щеплення проти COVID-19, — це «генерик», який не має нічого спільного з вакциною Oxford/Astrazeneca.
Факт: Це неправда. Covishield виготовляють в індійському Інституті сироватки крові (Serum Institute of India) за ліцензією AstraZeneca. По суті, Covishield — це та сама вакцина AstraZeneca, тільки виготовлена на індійському заводі.
Вона схвалена для екстреного застосування Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ). Дозвіл на її використання також дали Велика Британія, Європейський Союз та Індія. В Україні теж ретельно вивчили всі документи, які надав виробник, та 22 лютого 2021 р. зареєстрували цю вакцину для екстреного використання.
2. Фейк: В Україні внаслідок вакцинації померли дві людини.
Факт: В Україні не зареєстровано жодної смерті внаслідок вакцинації проти COVID-19. У мережі поширюють фотографії чоловіка та жінки, які нібито стали жертвами вакцинації. Зворотний пошук цих фото показав, що на них зображені американські актори Пайпер Перрі та Джонні Сінс.
3. Фейк: Ефективність оригінальної вакцини AstraZeneca складає 63%, тому ВООЗ рекомендує використовувати AstraZeneca тільки в надзвичайних випадках, коли держава не може купити іншу, якісну вакцину.
Факт: Насправді всі вакцини проти COVID-19 зареєстровані ВООЗ тільки для екстреного медичного застосування, тобто їх дозволено використовувати тільки в надзвичайних ситуаціях, як-от пандемія. Поки неможливо вакцинувати всіх охочих, ВООЗ рекомендує використовувати вакцину AstraZeneca для щеплення медичних працівників та людей віком 65 років і старше. Ніяких застережень, що цю вакцину можна застосовувати лише у крайньому разі, ВООЗ не давала.
Навіть якщо вакцина не має стовідсоткової ефективності, це не означає, що після вакцинації громадяни залишаються незахищеними. Навіть якщо після щеплення цією вакциною ви все одно захворієте на коронавірусну хворобу, її перебіг буде набагато легшим, а ймовірність отримати ускладнення - набагато нижчою.
4. Фейк: У світі зафіксовані випадки смерті в результаті вакцинації проти COVID-19.
Факт: У середині січня з'явилися повідомлення, що невдовзі після вакцинації Pfizer/BioNTech у Норвегії померли 33 людини у віці 75 років і старше. Мережею також поширюється інформація про випадки смерті літніх осіб чи медперсоналу в інших країнах. Аналіз, здійснений Всесвітньою організацією охорони здоров’я, засвідчив, що летальні випадки відповідають очікуваному рівню смертності від різних причин для людей цього віку і немає підстав вважати, що вони пов'язані з вакцинацією. ВООЗ наразі не зафіксувала жодного випадку смерті після щеплення вакциною проти коронавірусу, заявляє експертка організації Маріанджела Сімао.
5. Фейк: Люди заразилися COVID-19 в результаті вакцинації.
Факт: Неможливо заразитися COVID-19 від вакцин, бо жодна з них не містить живого вірусу, здатного спричинити хворобу. Вакцини вчать нашу імунну систему розпізнавати та боротися з коронавірусом. Іноді цей процес може викликати такі симптоми, як лихоманка. Вони нормальні та є ознакою того, що організм створює захист від вірусу. Якщо невдовзі після вакцинації ви все ж отримали позитивний тест на COVID-19, то можливо, що на момент щеплення вже були інфіковані коронавірусом, але не знали цього.
6. Фейк: Вакцини Pfizer і Moderna спричиняють сильний анафілактичний шок.
Факт: Насправді сильну алергічну реакцію після вакцинації фіксують лише в одному випадку на сотні тисяч вакцинованих. За даними Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів та медикаментів США, протягом десяти днів зі старту в США масової вакцинації препаратом Pfizer/BioNTech зафіксували 11,1 випадку важких алергічних реакцій на мільйон введених доз. У більшості пацієнтів, які їх мали, у минулому була тяжка алергія на інші ліки. У США під час щеплень вакциною Modernа зареєстрували 2,5 випадки алергічних реакцій на мільйон доз.
7. Фейк: Вакцина Pfizer призводить до безпліддя у жінок.
Факт: Поширюється твердження, що нібито вакцина Pfizer/BioNTech навчить імунну систему організму атакувати білок синцитин, який бере участь у формуванні плаценти, а це, своєю чергою, призведе до безпліддя в жінок. Насправді якщо вакцина може викликати імунну відповідь проти плацентарного білка, те саме відбувалося б під час захворювання на COVID-19. Це означало б, що мільйони жінок дітородного віку по всьому світі, які перенесли COVID-19 за останній рік, не можуть мати дітей. А це неправда.
8. Фейк: Вакцина проти коронавірусу спричиняє розсіяний склероз.
Начебто в 0,2% волонтерів вакцина проти коронавірусу спричинила розсіяний склероз.
Факт: Насправді лише в єдиному випадку при випробуванні вакцини AstraZeneca повідомили, що у волонтера виявили розсіяний склероз, в іншому — запалення спинного мозку. В обох випадках експерти дійшли висновку, що хвороба не мала стосунку до вакцинації.
9. Фейк: мРНК-вакцини — генетична зброя, яка змінює наші гени
Факт: мРНК-вакцини проти COVID-19 ніколи не потрапляє в ядро клітини, де розташована наша ДНК. мРНК нікуди не інтегрується, не вмонтовується, не заходить у ядро клітини, не змінює геном, а через кілька днів руйнується. Це означає, що мРНК не може впливати чи взаємодіяти з нашою ДНК будь-яким чином. Натомість мРНК-вакцини працюють із природними захисними силами організму, щоб безпечно виробити імунітет до COVID-19.
10. Фейк: Всі індійські вакцини набагато гірші за європейські.
Факт: Виробництво вакцин вимагає дотримання надзвичайно високих стандартів якості, тому дуже мало компаній можуть запустити такі процеси. В Індії працюють понад 3 тисячі фармкомпаній та понад 10 тисяч фармвиробництв. Вона посідає третє місце на світовому фармринку. Саме Індія забезпечує приблизно 65% світового ринку вакцин. Індійський Serum Institute, який виробляє AstraZeneca (CoviShield), – це найбільше підприємство світу з виробництва вакцин, котре експортує свою продукцію до 140 країн. 65% всіх дітей на планеті хоча б раз робили щеплення вакциною від цього виробника. Препарати Serum Institute вже багато років використовують в Україні. Всі вакцини від Serum Institute мають відповідний висновок Всесвітньої організації охорони здоров’я щодо якості та безпечності.
11. Фейк: Щоб уникнути карантину чи самоізоляції під час поїздок до країн ЄС, потрібно мати негативний ПЛР-тест або бути вакцинованим від COVID-19 вакциною, зареєстрованою в ЄС.
Індійська та китайська вакцини, якими прищеплюють українців, не значиться серед визнаних ЄС, а це означає, що українці будуть змушені сидіти на карантині чи на самоізоляції.
Факт: Для того, щоб зареєструвати вакцини для використання у ЄС, їх виробники подають запити до Європейського агентства з лікарських засобів. Єврокомісія ухвалює рішення про реєстрацію саме на основі рекомендацій ЄМА. Агентство вже надало рекомендації Євросоюзу дозволити використовувати вакцину AstraZeneca на території держав-учасників.
Також вакцини Sinovac та Sinopharm перебувають на останніх стадіях погодження у Всесвітній організації охорони здоров'я.
Крім того, Україна поки не планує впроваджувати паспорти вакцинації. Водночас кожен охочий українець за потреби може безкоштовно отримати міжнародне свідоцтво про вакцинацію. Його можна отримати після введення другої дози вакцини у будь-якому медичному закладі.
12. Фейк: Якщо людина відмовилася вакцинуватися, вона більше не матиме шансу отримати щеплення безкоштовно.
Факт: Людина, що не отримала щеплення проти COVID-19 з якихось причин, може записатися до списку очікування на вакцинацію. Це можна зробити за допомогою сайту чи застосунку Дія або звернувшись до роботодавця, якщо людина належить до груп з високим пріоритетом вакцинації.
Вакцинація якомога більшої кількості українців є запорукою формування колективного імунітету. Тому щеплення проти COVID-19 отримають усі охочі.
13. Фейк: Низка медіа пише, що Ізраїль не визнає українську вакцинацію вакциною Covishield.
Факт: Всі сайти посилаються канал “Україна 24”, де посол України в Ізраїлі Євген Корнійчук зазначив: “…Сьогодні у нас якраз йшли перемовини стосовно визнання так званих паспортів вакцинації. У нас з цим поки що проблеми, оскільки ці вакцини, які застосовуються українським урядом, вони (уряд Ізраїлю) поки що не збираються схвалювати”.
Отже, уряд Ізраїлю не має у планах застосовувати вакцину CoviShield/AstraZeneca для використання у своїй країні. У висловлюванні Євгена Корнійчука немає жодних коментарів про ефективність і безпечність вакцини CoviShield/AstraZeneca, чи про те, що вакцинація Covishield – не визнається.
14. Фейк: Україна не встигне використати 500 тисяч доз вакцини Covishield, термін придатності яких спливає 23 червня.
Факт: Україна на середину березня, за понад два тижні від початку вакцинації, виходить на рівень у 9 тисяч вакцинованих за добу. Навіть не збільшуючи темпи вакцинування, за 100 днів, що залишаються, її встигнуть використати використати для щеплення українців.
15. Фейк: Європа відмовляється від вакцини AstraZeneсa/Covishield.
Факт: Це неправда. 11 березня Італія вирішила призупинити використання певної серії доз вакцини AstraZeneca/Covishield як запобіжний захід після повідомлень «про деякі серйозні негативні наслідки», зокрема утворення тромбів у непідтвердженої кількості людей. Однак італійський державний регулятор медицини наголосив, що в даний час не встановлено зв'язку між передбачуваними побічними ефектами та введенням доз.
Згодом низка інших країн, зокрема Данія, Естонія, Литва, Латвія, за зразком Італії призупинила використання цієї ж партії вакцини AstraZeneca/Covishield. Данське агентство з лікарських засобів розпочало розслідування щодо вакцини. Дослідження проводиться відповідними установами в інших країнах ЄС, а також Європейським агентством з лікарських засобів (EMA). ЕМА стверджує, що зараз немає жодних ознак того, що вакцинація спричинила стани, які не вказані як побічні ефекти з цією вакциною, а переваги вакцини продовжують перевищувати ризики.
16. Фейк: Вакцина AstraZenсa/Covishield спричиняє анафілактичний шок.
Факт: Висновок Комітету з оцінки ризиків фармакологічного нагляду Європейського агентства з лікарських засобів (ЕМА) заявляє, що аналіз даних не виявив зв’язку між вакциною та алергічною реакцією у більшості випадків.
Проте водночас ЕМА зазначає, що анафілаксія — відомий побічний ефект, який зрідка може проявитися після щеплення, і він враховується після розгортання вакцинації AstraZenсa/Covishield як можливий.
17. Фейк: Вакцина AstraZeneca створена з використанням клітин абортованих плодів
Факт: Для розробки вакцини AstraZeneca і справді використовували клітинну лінію HEK 293, яка походить від плоду, абортованого в Нідерландах у 1973 році. Відтоді ці ембріональні клітини продовжують розмножувати та використовувати у різних дослідженнях.
Проте, ту вагітність перервали не з науковою метою. Сама вакцина не містить таких клітин. Тим більше ніхто спеціально не робить абортів, щоб отримати клітини ембріонів для створення вакцини.
18. Фейк: В інтернеті з'явився “калькулятор” черги на вакцинацію проти COVID-19, який став популярним серед населення. Він прораховує наявні темпи вакцинації та “прогнозує” щеплення людей не з груп ризику не раніше 2040 року
Факт: Некоректно використовувати дані кількості щеплених на старті вакцинації. Адже кампанія з імунізації проти COVID-19 в Україні розгортається поетапно, відповідно до наявної кількості вакцин в країні. Наразі в пунктах щеплень та мобільними бригадами вакцинують медичний персонал, соцпрацівників і військових. З надходженням нових партій вакцин збільшуватиметься кількість пунктів щеплень та мобільних бригад, відповідно зростатимуть темпи імунізації, а також розпочнеться вакцинація інших категорій населення.
19. Міф: Відео з вакцинацією публічних осіб проти COVID-19 підроблені
Факт: Мережею поширюється міф, що щеплення публічних осіб на камеру - це підробка. Одним з “доказів” цього стало відео, на якому показують шприц із голкою, що ховається. Нібито саме такі шприци використовують, щоб створити ілюзію того, як високопосадовцям уводять вакцину. Насправді це просто спеціальні шприци з автоматичною системою безпеки, голка яких після використання автоматично ховається у поршень шприца, щоб їх не можна було застосовувати повторно і щоб ними не можна було випадково вколотися та інфікуватися. Такими шприцами робили щеплення проти COVID-19 у Великій Британії. До того ж вакцинація публічних осіб проти COVID-19 часто відбувається у прямому ефірі в присутності операторів та журналістів. Вони можуть засвідчити, що використовуються справжні шприци та вакцина.
20. Міф: Щеплення другою дозою вакцини AstraZeneca відклали на 12 тижнів, через те що в Україні бракує вакцини
Факт: За результатами чотирьох досліджень, опублікованих у медичному журналі The Lancet в березні цього року, ефективність вакцини AstraZeneca після двох стандартних доз, введених з інтервалом 12 тижнів або довше, зростала до 81,3%. Тому Міністерство охорони здоров'я України схвалило рекомендації збільшити інтервал між введенням першої та другої доз вакцини Covishield/AstraZeneca до 12 тижнів.
