Поради батькам під час карантину
Поради батькам під час карантину
11 березня Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила пандемію у зв'язку з поширенням коронавіруса у світі. Урядом України прийнято жорсткі превентивні міри - запроваджено низку заходів з протидії короновірусної інфекції, у тому числі введено карантин у всіх закладах освіти. Такий довготривалий карантин є доволі важким випробуванням як для батьків, так і для дітей.
Більшість батьків тепер працюють дистанційно і мають можливість залишитися вдома разом з дітьми. Перед батьками постала неочікувана проблема: як організувати догляд за дітьми, їх навчання та досуг?
Найпростіший спосіб розважити малюка – звісно, увімкнути мультфільми чи дати в руки планшет і зайнятися своїми справами. Однак годинами на таких заняттях дитину тримати не можна – це шкідливо для здоров’я та розвитку. Тому батькам потрібно потурбуватися про цікаві та корисні розваги - це можуть бути настільні ігри, пазли, кінетичний пісок, пластилін, розфарбовки та інше. На час карантину потрібно підготуватись і знайти нові варіанти для ігор з дітьми: малеча не зможе робити одне й те саме щодня. У YouTube можна знайти багато ідей, чим зайняти дитину. Але варто пам’ятати і про те, що інколи дітям треба дати можливість і відпочити, побути наодинці, навіть посумувати. Якщо ми постійно стаємо аніматорами для дітей, ми позбавляємо їх власної мотивації і насолоди від власних дій.
У періоди карантину варто стежити за кількістю солодкого, яке вживають діти. Солодощі збуджують дитину: їй важче заснути, складніше сконцентруватись на чомусь.
Якщо батькам дошкільнят доводиться постійно вигадувати, чим зайняти дітей, аби мати кілька спокійних годин для роботи, то батькам школярів – особливо старшокласників – важче, адже діти повинні вдома освоювати шкільну програму. Тому сьогодні батьки мають усвідомлювати, що саме від них залежить психічний стан дитини та організація навчання вдома.
Аби навчання вдома було ефективним і не приносило зайвого стресу нікому з родини, психологи рекомендують дотримуватись деяких порад.
1. День не має перетворюватись на суцільне виконання домашніх завдань. Школа – це не все життя дитини, особливо зараз. Діти і без того відчувають себе незрозуміло за що покараними, і нам важливо, аби школа не асоціювалась із додатковим покаранням.
2. У дитини, яка вчиться вдома, має бути окрема територія. Навіть якщо в неї немає своєї кімнати, можна символічно позначити невелику частину мотузкою на підлозі, зробити парканчик з іграшок або коробок – що завгодно. Ми всі зараз змушені жити і працювати разом на невеличкій території, і це час перегляду кордонів кожної людини – неважливо, великої чи маленької – і поваги до цих кордонів. Це час, коли батьки вчаться стукати, перш ніж увійти в кімнату підлітка, якщо вони не робили цього раніше, час, коли дитина вчиться не підходити без нагальної потреби до мами, яка працює з дому.
3. Потрібно слідкувати, щоб дитина будь-якого віку робила перерви – і краще, якщо ми зупинимо її трохи раніше, ніж вона втомиться. Маленькі втомлюються за 10-15 хвилин, підлітки – десь за півгодини.
4. Відчиняйте вікна, провітрюйте, дбайте про свіже повітря під час навчання дитини. У мозку є структури, що відповідають за відчуття безпеки – у разі нестачі свіжого повітря ці показники зменшуються. Якщо дитина перебуває в задусі, у неї знижується активність, вона втомлюється, закатує істерики. Чим менше повітря, тим гірші результати навчання.
5. Часто, коли дитина бачить велику кількість завдань (більше 8), у неї природно починається паніка і їй легше взагалі закрити щоденник. Наше завдання – допомогти структурувати підхід до навчання. Буквально скласти з дитиною план: ти починаєш робити оце, потім – це. Також – розбивати велике завдання на маленькі частини. Це стосується всіх дітей. Загалом старші школярі вже вміють це робити самостійно, але якщо дитина у стані тривоги – розфокусована, погляд відсторонений, відсутній, або дитина хапається то за одне, то за інше – їй треба допомогти.
6. Часто дитина перед вибором: з якого завдання почати – з простого чи складного? Це залежить від того, як ваша дитина “вступає в діяльність”. Щоб це зрозуміти, треба поспостерігати: як дитина прокидається? Є діти, які швидко встають, умиваються і починають усе робити. Таким дітям потрібно давати складне на початку. І робити зарядку після уроку. Натомість, є діти іншого типу – які довше розганяються. Вони “вмикаються” не так швидко – але довше йдуть. Таким дітям треба на розгін давати легкші завдання, а складні – потім. Їм навіть можна ставити під час навчання енергійну музику – якщо музика їх не відволікає. Або робити перед уроком зарядку.
7. Коли ми хочемо дитину в щось швидко залучити – наприклад, у навчання – ми маємо пам’ятати, що в неї, як у кожної людини, є інерція. Коли маленька дитина грається, а їй треба сідати за уроки – тут допоможе обумовлений час або дзвоник будильника, який кличе до навчання. Або ми говоримо: “За 10 хвилин сідаємо за уроки”. Так ми виявляємо повагу до своєї дитини як до людини. Зрозуміло, що це складно, адже багато батьків сьогодні також живуть у режимі дефіциту сил. Найлегший спосіб зекономити сили – примус. Але це програшний спосіб.
Якщо пошукати, можна під час карантину знайти чимало гарних можливостей для навчання. Це і свобода планування власного часу, і більше відпочинку та креативу, змога більше зануритися в ті предмети й галузі, які більше цікавлять дитину і «підігнати» теми, з яких дитина відставала.
Не варто сприймати карантин як те, що ускладнює життя. Використовуйте його для того, щоб провести більше часу з дітьми: вони насправді дуже потребують вашої уваги.
