Оцінка туристичного потенціалу та рекомендації щодо розвитку туристичних об’єктів на території прибережних зон річки Ворскла в межах Терешківської сільської ради

Дата: 12.02.2024 14:00

Кількість переглядів: 115

Фото без опису

Оцінка туристичного потенціалу та рекомендації щодо розвитку туристичних об’єктів на території прибережних зон річки Ворскла в межах Терешківської сільської ради Полтавського району, Полтавської обл. в Зоні проектування І

Фізична особа-підприємець, _______________________________В.М. Гончар

фахівець в галузі туризму

Краєзнавець, канд. арх. _{_______________________________________________________}А.С. Ароян

ЗМІСТ

Оцінка туристсько-рекреаційних ресурсів на території прибережних зон річки Ворскла в межах Терешківської сільської ради Полтавського району, Полтавської обл. в Зоні проектування І
1. Транспортна інфраструктура
2. Об’єкти туристичної інфраструктури
3. Кліматичні ресурси
4. Водні ресурси
5. Рельєф
6. Історико-культурні ресурси

Джерела та література

ДОДАТКИ

Рекомендації щодо розвитку туристичних об’єктів на території прибережних зон річки Ворскла в межах Терешківської сільської ради Полтавського району, Полтавської обл. в Зоні проектування І
1. Парк-набережна
2. Тематичний ресторан-музей на воді
3. Водний маршрут для туристичного човна
4. Тематичний парк розваг та відпочинку
5. Плавуча сцена
6. Подієвий туризм
7. Виготовлення локальної сувенірів
8. Реалізація принципів та цілей сталого розвитку в туризмі та дотримання норм чинного законодавства у галузі туризму України

Висновки

Джерела та література

ДОДАТКИ

Оцінка туристсько-рекреаційних ресурсів на території прибережних зон річки Ворскла в межах Терешківської сільської ради Полтавського району, Полтавської обл. в Зоні проектування

Досліджувана «Зона проектування І» Терешківської територіальної громади тісно прилягає до м. Полтави та є частиною Полтавського району, що є привабливим туристичним центром, а отже донором основних туристичних потоків, які може в майбутньому залучати до себе громада.

За даними Відділу з питань туризму і курортів Полтавської облдержадміністрації за звітом 8-нк, за 2020 р. - кількість відвідувачів музейних закладів Полтавської області становить 567,00 тис. чол., в т.ч. учнівська молодь 304,2 тис. чол.

Можна відзначити, що переважно метою приїзду гостей до Полтави є саме екскурсії, відвідування історично-культурних пам’яток, туристичні події або прогулянки по місту, що можна об’єднати у мету «туризм». Інші причини приїзду мають меншу питому вагу у структурі приїжджаючих.

Найбільшу популярність мають такі туристичні об’єкти міста Полтави: Біла альтанка, Краєзнавчий музей, Музей-садиба Івана Котляревського, полтавська архітектура, місцеві церкви, велика кількість зелених зон, парки та сквери, а також місцева кухня та гостинні люди.

Оцінка туристсько-рекреаційного потенціалу «Зони проектування І» Терешківської територіальної громади дозволить більш якісно та послідовно підійти щодо планування та проектування майбутніх туристичних дестинацій, враховуючи принципи сталого розвитку та їх включення у вже існуючі маршрути Полтавського району та Полтавської області.

1. Транспортна інфраструктура

Через Терешківську громаду підходять дороги державного значення: - міжнародна автодорога М-03 Київ – Харків – Довжанський, І технічної категорії (проїзна частина 2х7,5 м + 6,0 м центральна розділювальна смуга), інтенсивність руху автотранспорту на підходах– 13,6 тис. од./добу.

Головна магістральна дорога М-03 Київ – Харків - Довжанський перетинає громаду проходячи надалі по Київському-Харківському шосе, співпадає з дорогою міжнародного класу Є-40 і напрямком наміченої траси міжнародного транспортного коридору Європа-Азія (Краківець – Львів – Рівне – Житомир – Київ – Полтава – Харків – Дебальцеве - Ізварине).

На ділянці знаходяться наступні мостові споруди:

міст через р. Ворскла лівий проїзд - довжина 222,6 м., Г - 9 + 2,0;
міст через р. Ворскла правий проїзд - довжина 224,3 м., Г - 9 + 1,3;

На території громади проходить 16 зупинок приміських потягів Південної залізниці (8 станцій залізничної гілки Полтава-Південна – Кобеляки/Кременчук та 8 станцій гілки Полтава-Південна – Лозова (Харківської області).

У напрямку Полтава-Лозова-Полтава щоденно їздять - 5 приміських потягів, у Кобеляцькому/Кременчуцькому напрямку - 5 приміських потягів з Полтави та 4 на Полтаву.

Згідно Профілю Терешківської ТГ Села Терешки та Копили забезпечені автотранспортом. З села Терешки щоденно з 6-ї до 19-ї курсують з періодичністю не менше однієї години маршрутні автобуси до Полтави. З села Копили - з 6-ї до 18-ї (у неділю до 15-ї) з періодичністю близько однієї години. Маршрутом Безручки-Клюшники-Мале Микільське-Цибулі рейсовий автотранспорт ходить не регулярно. Поруч із селами Безручки (населення - 338 осіб) та Клюшники (51 осіб) проходить лінія Піденної залізниці (до с. Терешки та м. Полтави) з однойменними станціями. Жителі сіл Мале Микільське (34 особи) та Цибулі (50 осіб) вимушені користуються транспортом, що проходить через с. Микільське (відстань до Цибулів - 1,3 км., до Малого Микільського - 2,5 км.).

Територія громади повністю покрита Інтернетом четвертого покоління 4G (LTE) мобільних операторів Київстар, Vodafone, та частково lifecell.

1.2. Об’єкти туристичної інфраструктури

Туристична інфраструктура Терешківської громади складається з наступних об’єктів:

- оптової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспортних засобів здійснюють 198 суб’єктів господарювання;

- тимчасового розміщування й організації харчування - 12 суб’єктів господарювання;

- мистецтва, спорту, розваг та відпочинку - 6.

На території громади знаходяться та діють 2 бази відпочинку, 2 готельно-ресторанних комплекси, 1 готель, 1 дитячо-оздоровчий табір, 1 обласний дитячий оздоровчий центр «Маяк»).

1. Кліматичні ресурси

Географічне положення Полтавщини та Полтавського району зокрема визначило належність до помірного кліматичного поясу, крайньої південної частини атлантико-континентальної помірно-вологої помірнотеплої кліматичної області. У цілому для території Полтавщини притаманні загальні риси помірного континентального типу клімату.

Як відомо, особливості клімату значною мірою залежать від впливу радіаційного чинника, зумовленого географічною широтою місцевості, яка визначає показники сонячної радіації. Тривалість сонячного сяяння з півночі на південь області зростає від 1900 до 1980 годин за рік; кількість сумарної сонячної радіації – від 101 до 104 ккал/см2 за рік; показники радіаційного балансу – від 44 до 46 ккал/см2 за рік. Переважну частину сонячної енергії поверхня області отримує в теплий період року, в основному на протязі другої половини весни і в літні місяці. Радіаційний баланс території в середньому за рік є додатнім, а на протязі зими - від'ємним.

Другим за впливом на особливості клімату є чинник циркуляції атмосфери. Рівнинний характер поверхні області сприяє поширенню над її територією повітряних мас трьох типів і шести підтипів. Серед трьох зональних типів переважають повітряні маси помірних широт (понад 2/3 днів за рік). Арктичні повітряні маси панують в понад, 1/10, а тропічні - понад 1/5 кількості днів за рік.
У понад 2/3 кількості днів у році панує континентальний підтип повітряних мас − із суходолу Євразії; у 1/3 днів панує морський підтип повітряних мас (із північної та центральної Атлантики та внутрішніх морів – Середземного, Чорного, Азовського). Упродовж останніх десятиліть спостерігаються деякі тенденції в характеру циркуляції атмосфери, що впливають на зміни клімату. Практично зникла так звана "Вісь Воєйкова", північніше якої панував західний переніс повітряних мас і циклональний тип погоди, а південніше – східний переніс і антициклональний тип погоди. Ця вісь зумовлювала кліматичну межу між лісостеповою й степовою зонами й розміщувалася на південний схід від Полтави. В наш час узимку різко зменшився вплив Сибірського баричного максимуму, який зумовлював антициклональну погоду (морозну і суху), та посилився вплив циклонів (із Ісландського мінімуму, Середземноморської баричної депресії та Чорноморської баричної улоговини). Це призвело до збільшення середньої температури повітря в найхолодніший місяць – січень на 3-4°C, та середньої температури повітря за рік на +1°C. Зросла також середня температура повітря у більшості місяців року. Річний хід температури повітря майже повністю співпадає з річним ходом розподілу сонячної радіації.

Одним з найважливіших кліматичних показників є середня місячна температура повітря. Очевидно, що за останні десятиліття дещо змістилися й календарні дати настання кліматичних сезонів (наприклад, кліматична весна часто наступає раніше на 2-3 тижні).

Рекреаційні кліматичні ресурси визначають за комплексними показниками, які відображають зв'язок метеорологічних умов та самопочуття людини. Кліматичні умови Полтавщини сприяють всім видам рекреації [1]

1. Водні ресурси

Річка Ворскла протікає у Бєлгородській області Росії та Сумській і Полтавській області України, ліва притока Дніпра (тепер впадає у Дніпродзержинське водосховище).

Довжина - 464 км (на Полтавщині – 226 км)

Площа басейну – 14,7 км2 (в межах Полтавської області - 5,97 тис. км2).

Середня ширина річища - 30 м, на плесах 50-80 м.

Середня глибина - 1,5 м, максимальна глибина 10-12 м.

Похил річки 0,3 м/км. Річище звивисте. Дно піщане.

Загальна площа водозабору – 14700 км2, в межах області – 8550 км2.

Середньорічні витрати води біля гирла 36, 4 м3/с.

Бере початок на західних схилах Середньоросійської височини біля смт Яковлево Бєлгородської області. Тече територією Диканського, Зіньківського, Кобеляцького, Новосанжарського і Полтавського районів.

Живлення мішане. Замерзає на початку грудня, скресає в березні. Найвищі річні води - у березні – квітні, найнижчі – у липні – жовтні.

Тече Придніпровською низовиною. Долина трапецієвидна. Майже на всьому протязі річки чітко виражена асиметрія берегів: високий правий берег, низький – лівий. Ландшафти – лісостепові.

Ворскла належить до найбільш мальовничих річок України. Високі праві береги її русла сягають місцями 80 м. Вони нерідко помережані балками і ярами, що зайняті дубовими та кленовими лісами. Після підтоплення гирла річки Дніпродзержинським водосховищем воно перетворилось у широкий розлив з островами рослинності і колоніями водоплавних птахів. Від гирла до м. Кобеляки Ворскла – судноплавна.

Головні притоки: Рябина, Мерло, Коломак, Тагамлик, Кустолова (ліві), Ворсклиця, Полузір’я, Великий Кобелячок (праві) [1].

1. Рельєф

Ярусність рельєфу обумовлена більшою інтенсивністю підняття на північному сході області. З другої половини неогену внаслідок відступання пра-Дніпра від схилів Воронезького кристалічного масиву (який інтенсивно, але нерівномірно в часі підіймався) на південний захід утворювались широкі тераси-яруси. Таких ярусів, що ступінчасто знижуються, деякі вчені налічують більше 20. Вони і складають Придніпровську низовину. Більш давні неогенові тераси займають найвище положення і в сукупності утворюють Полтавську пластово-ярусну рівнину висотою 200...140м. мінімальні відмітки рельєфу рівнини +78м (уріз р. Ворскли під мостом траси Київ - Харків р-н с. Копили) [1].

1. Історико-культурні ресурси

Ділянка ріки Ворскла від злиття із річкою Коломак до Нижньомлинського шлюзу. Лівий берег відноситься до Терешківської сільської громади. Село Терешки (первісно Тедушка) згадується вперше у 2-й чверті ХVІІ ст. У 1765-1769 рр. входили до складу Першої Полтавської сотні Полтавського полку. У 1859 р. у Терешках 12 налічувалося 12 дворів, 83 мешканця. У 1910 році – 95 дворів (68 козацьких), 530 жителів [2].

Із Терешками межує село Зінці, у якому є потенційна пам’ятка історії – будівля клубу, яка первісно, скоріше за все, була школою (Рис. 1.1). За архітектурними ознаками – зведена на межі ХІХ-ХХ ст., розташовується у мальовничому місці поряд з сосновим лісом. Ще одна мальовнича локація Зінців – став і ліс біля дитячого табору відпочинку. Ця зелена зона виходить до луків долини Ворскли, що робить її потенційною важливою рекреаційною зоною у випадку формування туристичного кільцевого маршруту.

До Терешківської сільської ради входить село Копили, яке розташоване біля траси Киів-Харків. За даними станом на 1859 р. у власницькому селі Копили, яке на той час згадується під назвою Копилівка (Жадьки, Жадоки), Полтавського повіту Полтавської губернії налічувалося 14 дворів та 64 жителі (30 чоловіків і 34 жінки) [1]. Біля траси у лісі навпроти Копилів розташовується меморіальний пам’ятник жертвам репресій 1930-х рр. в урочищі Триби. Пам’ятник у вигляді гранітних хрестів, центральний з яких «розірвано» зіркою створений за проектом полтавського архітектора Віктора Шевченка у 1995 році [6].

На північний схід від Триб поблизу села Ковалівка знаходиться важливий туристичний об’єкт музей-заповідник Антона Семеновича Макаренка. Рішенням ЮНЕСКО роботи по створенню Державного музею-заповідника А.С. Макаренка розпочалися у 1986 році. Його наукове обґрунтування – тематико-експозиційний план – було створене колективом лабораторії А.С. Макаренка при Полтавському державному педагогічному інституті під керівництвом доцента Л.В. Крамущенко. Художньо-оформлювані роботи виконали художники полтавського художнього комбінату під керівництвом заслужених художників УРСР В.М. Батуріна й О.Т. Щербака та художника А.А. Гонтаря. 1987 були відремонтовані меморіальні будівлі, проведено благоустрій території. Урочисте відкриття музею відбулося 25 лютого 1988 року, напередодні святкування 100-річчя з дня народження видатного педагога [7]. Колонія Макаренка розташована у реконструйованих будівлях колишньої економії Трепке, вихідця із полтавської Німецької колонії. Незважаючи на більшу віддаленість від визначеної ділянки Терешківської громади, цей комплекс може бути залучений як частина кільцевого туристичного маршруту.

Південна частина м. Полтава, яка примикає до території Терешківської селищної громади, представлена двома історичними локаціями, які на разі, практично втрачені, але інформація про них може бути долучена для розробки туристично-екскурсійного маршруту. Перша – це колишня Кінно-ярмаркова площа, яка починалася від нинішнього готелю Турист і тягнулася уздовж правого берега Ворскли до її злиття із Коломаком. Тепер – це територія Прирічкового парку і частково Левади уздовж вул. Миру. Площа була облаштована у 1856 році для проведення першого Іллінського ярмарку. Площу розділяли на квадратні ділянки, де відбувалася торгівля худобою, свійськими тваринами, кіньми. Торгівля здійснювалася під дерев’яними навісами, межі ділянок відсипалися піском для запобігання розповсюдженню ймовірних пожеж. Площа поступово втратила своє значення у першій половині ХХ ст. (Рис. 1.2).

З боку вул. Південної (яка первісно мала назву «Нижньо-Млинська») на території нинішнього мікрорайону Левада існувало село Шпортівка. Воно позначене на планах ХХ ст. населення здебільшого промишляло рибальством. З утворенням Левади село перестало існувати, але зберіглася частково його забудова, яка тягнеться вул. Південною до тунелю під трасою Київ-Харків у бік Нижніх Млинів (Рис. 1.2).

Правий берег Ворскли між злиттям із Коломаком і Нижніми Млинами вважається місцем, де 17 червня 1709 року було поранено шведського короля Карла ХІІ під час намагання армії Петра І переправитися з лівого берега (Терешки) для деблокади полтавського гарнізону полковника Келіна. Карл ХІІ особисто очолював шведську контратаку і був поранений у ногу. В російських джерелах (в т.ч. у І. Павловського) розповсюдженою була версія, що короля поранили поблизу Хрестовоздвиженського монастиря, де була його ставка. Але шведські джерела зазначають, що поранення було саме поблизу Нижніх Млинів. Аналізуючи карти Полтавської битви стає ясно, що приблизно в районі нинішнього закладу «Глухомань» був шведський шанець, що дозволяє припустити локалізацію події в районі сучасного мосту через Ворсклу (Рис. 1.3) [12]. На трасі встановлено знак із відповідною інформацією, а на території комплексу меморіальну табличку (Рис. 1.3). Прив’язка події до проектної локації може слугувати як засобом розробки локального подієвого концепту, так і включати ділянку в загальну туристичну мережу під егідою музея-заповідника «Поле Полтавської битви».

Сусідні із Терешками Нижні Млини мають цікаву пам’ятку архітектури – будівлю Георгіївської церкви, зведену в 1907 році поряд із старою дерев’яною церквою, вперше зведеною у 1784 році. Старовинна дерев’яна церква була розібрана після освячення цегляної. Пам’ятка 1907 року є взірцем «псевдоруського стилю» із багатим цегляним декором, використанням керамічного декору. Виразний силует церкви гарно сприймається як з правого берега Ворскли (ділянка, що розробляється), так і з траси Київ-Харків, а також правого вискоро берега, де розташоване село Гора. Таким чином, архітектурний об’єкт значно збагачує краєвид особливо з узбережжя (Рис. 1.4).

Поряд із церквою розташований Нижньомлинський шлюз-регулятор рівня води у р. Ворскла, зведений у 1950-х рр. на місці старовинної греблі, яку можна бачити на листівках початку ХХ ст. з краєвидами Нижніх Млинів. Шлюз став однією з важливих локацій у фільмі Джузеппе де Санті «Італійські браві хлопці», який у радянському прокаті мав назву «Вони йшли на Схід» (1964 р.). Сцена боїв за міст знімалася саме на задекорованому під міст шлюзі (Рис. 1.5). Сам фільм демонструє чимало пейзажів Полтавщини (здебільшого, Диканського району), краєвиди Ворсклянської долини, види Полтави (Монастир і Кривохатки, Поділ і Млинкомбінат, Парк Перемога, Березовий сквер). Враховуючи участь у фільмі відомих світових акторів: Артура Кеннеді (5-ктарного оскарівського номінанта), Пітера Фалька (відомого актора і художника), Рікардо Куччола (лауреат Каннського фестивалю) – вважаємо обґрунтованим, введення локації до переліку важливих туристичних місць Полтавщини і доєднання до концепції розробки набережної Терешківської громади.

Наведені історичні локації є відносно відомими, такими що мають підтвердженні в історичній краєзнавчій літературі, мають візуальний матеріал, що дозволяє використовувати їх як об’єкти екскурсійного супроводу, а також, висхідні пункти для створення тематичного концепту функціонування набережної Ворскли у межах Терешківської сільської ради.

Джерела та література

Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с.,
Полтавщина: Енциклопедичний довідник / За ред. А.В. Кудрицького. – К.: «Українська енциклопедія» імені М.П. Бажана, 1992. – 1024 с.
Енглунд Петер. Полтава. Розповідь про загибель однієї армії / Текст / 1995 р. [Електронний ресурс] Электронная библиотека RoyalLib.com Режим доступу: https://royallib.com/book/englund_peter/poltava_rasskaz_o_gibeli_odnoy_armii.html
Зінці [Електронний ресурс] Вікіпедія Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D1%96%D0%BD%D1%86%D1%96
Італійські браві хлопці. [Електронний ресурс] Вікіпедія. Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%86%D1%96_%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96_%D1%85%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D1%86%D1%96
Кладовище над автошляхом: історія полтавського урочища Триби. [Електронний ресурс] Зміст. Режим доступу: https://zmist.pl.ua/publications/kladovyshhe-nad-avtoshlyahom-istoriya-poltavskogo-urochyshha-tryby
Музей-заповідник Антона Семеновича Макаренка [Електронний ресурс] Офіційний сайт музею. Режим доступу: https://musej-makarenka.at.ua/
План Полтави 1876 року
План Полтави 1900 року
План Полтави 1903 року
План Полтави і околиць 1941 року
Полтавская битва. Карты. [Електронний ресурс] Полтавская битва. Режим доступу: http://www.battle.poltava.ua/russian/maps.htm
Полтавська битва: як нищівна поразка шведів стала згодом їхньою перемогою. [Електронний ресурс] Укрінформ. Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3277248-poltavska-bitva-ak-nisivna-porazka-svediv-stala-zgodom-ihnou-peremogou.html
Фотографії з публікацій у групі «Стара Полтава» (автори публікацій: Сергій Стеблій, Наталія Пашова, Юлія Мороз, Олександр Розум) [Електронний ресурс] Стара Полтава. Facebook. Режим доступу: https://www.facebook.com/groups/starapoltava
Триби. Фотографія [Електронний ресурс] Полтава 365. Режим доступу: https://poltava365.com/novu-arku-kaplichku-pid-poltavoyu-prisvyatyat-zhertvam-polit.html
Геграфія Полтавщини [Електронний ресурс] . Режим доступу: http://geo.pnpu.edu.ua

ДОДАТКИ

Рис. 1.1 Загальна схема об’єктів, віддалені історичні локації

Рис. 1.2 Плани Полтави із позначенням Кінноярмаркової площі,

Шпортівки, Терешок, Копилів

Рис. 1.3. Ймовірне місце поранення шведського короля Карла ХІІ

Рис. 1.4. Георгіївська церква: стара, нова, сучасний вигляд і вид у фільмі «Італійські браві хлопці»

Рис. 1.5 Гребля Нижніх Млинів. Шлюз.

Кадри з фільму «Італійські браві хлопці» («Вони йшли на Схід»)

Рекомендації щодо розвитку туристичних об’єктів на території прибережних зон річки Ворскла в межах Терешківської сільської ради Полтавського району, Полтавської обл. в Зоні проектування І

Інтерес Терешківської територіальної громади до туризму є невипадковим, адже є інструментом формування локальної ідентичності, економічного зростання та формування соціального капіталу. Саме в умовах децентралізації туризм є економічно значущим напрямком зростання території, яка володіє унікальними об’єктами для показу або інвестиційно-привабливими територіями, які можуть перетворитися в майбутні такі об’єкти.

Важливим для розвитку туризму в громаді є інвестиційні ресурси, що можуть бути як приватними, так і державними. Ключова роль держави та її загальнодержавних та регіональних інституцій, а в нашому випадку місцевої Терешківської селищної ради – розробка стратегії місцевого розвитку, яка має реалізовуватись на засадах приватно-публічного партнерства, інвестиційної співпраці та кластерних моделей.

Розвиток інфраструктури має критичне значення для розвитку туризму. Наслідком такого впливу є культурні вигоди, що в цілому впливають на життя суспільства.

Для Терешківської територіальної громади є перспективними екологічні, історико-культурні, гастрономічні та фестивальні маршрути, що знайомлять туристів з культурною спадщиною, місцевим колоритом та традиціями регіону.

Невід'ємною складовою туристичної інфраструктури і культурного відпочинку є організація дозвіллєво-рекреаційної діяльності в парках.

«Зона проектування І» Терешківської територіальної громади може пропонувати у майбутньому великий асортимент послуг активного дозвілля: творчі заходи, гольф, теніс, велосипедні прогулянки, плавання, гральні майданчики для дітей, культурно-мистецькі клуби, зелені школи, скаутські табори, кемпінги та глемпінги, тематичні ресторани, тематичний парк, а отже є привабливим інвестиційним об’єктом та частиною майбутнього туристичного кластеру громади.

1. Парк-набережна

Майбутній парк-набережна стане потужним інструментом розвитку території громади – так званою суперточкою-туром, яка є точковою територією, що поєднує унікальні природні та суспільні ресурси, займає домінуюче геграфічне положення. Цьому простору притаманне значне пейзажне різноманіття та поєднання природних компонентів, а також атрактивність ландшафту [5].

На нашу думку, у назві та концепції тематичного парку-набережної доцільно використати як потужну прив’язку -– постать Івана Котляревського та його безсмертний твір «Енеїда», що є відомим туристичним брендом Полтави і Полтавщини.

1. Тематичний ресторан-музей на воді

Концепція «ресторан-музей» популярна у багатьох країнах. Це безпрограшний варіант, щоб привабити туристів, які, звичайно, забажають щось скуштувати чи забрати з собою.

Ми пропонуємо використати тему «Енеїди» І. П. Котляревського в тематиці оформлення запроектованого закладу харчування на воді, який можливо зробити інтерактивним музеєм-рестораном, наповненим відповідними сенсами, змістами та артефактами, пов’язаних з вищезгаданим твором та періодом в історії. Як приклад – тематичні ресторани-музеї міста Львова з мережі «Холдинг емоцій «!FEST» «Гасова лампа», «Криївка», «Мазох» та ін.

Ресторан нестиме велике смислове навантаження та буде в майбутньому потужним туристичним об’єктом, який покликаний плекати і зберігати об’єкти

нематеріальної культурної спадщини, за які конкурують туристичні регіони України і намагаються їх віднаходити на своїх територіях, і стати відправною точкою створення в подальшому можливого майбутнього тематичного парку. Ресторан може стати ключовою точкою вже існуючого маршруту «У пошуках Енея», розроблений однією з приватних туристичних фірм м. Полтави.

1. Водний маршрут для туристичного човна

Пропонуємо запустити водний туристичний маршрут «Шлях Енея», яким курсуватиме стилізована козацька чайка (Рис 2.1).

Даний об’єкт може стати початком каталізатором створення майбутнього тематичного комплексу, а також підкреслить козацьке історичне минуле прилеглих територій Терешківської громади.

З цією метою має бути здійснена розчистка кількох старих річищ Ворскли та Коломака, а також здійснено укріплення їх берегів. На каналах має бути створено система човнових станцій, які знаходитимуться біля основних атракціонів чи основних активних зон.

1. Тематичний парк розваг та відпочинку

Також за межами «Зони проектування І» пропонуємо створити тематичний парк «Країна Енея» вздовж рукавів річок Ворскли та Коломак в межах Терешківської територіальної громади, який має в майбутньому шанс стати конкурентом тематичного парку «Київська Русь» (Рис. 2.2) та парку «Нова Софіївка» (Рис. 2.3), де гармонійно буде поєднано природні об’єкти, елементи світових культур та сучасних арт - інсталяцій, де кожна з локацій може бути оформлена тематично під країни та місця, де перебував головний герой Еней з поеми «Енеїда».

1. Плавуча сцена

У «Зоні проектування І» рекомендуємо облаштувати літній амфітеатр з плавучою сценою для музичних фестивалів тощо (Рис. 2.4).

Плавуча сцена - універсальний майданчик, на якому можна проводити різні концерти, виставки та шоу. Заснована на технології понтонів для будинків, плавуча сцена надійна і має високу вантажопідйомність. Плавучу сцену можна обладнати найновішими розробками у сфері акустики, аудіо, відео, а також світлотехніки. Така сцена стане відмінною рисою заходів, що проводяться, і сучасною туристичною атракцією Терешківської громади, яка не матиме аналогів і перекриє явний дефіцит концертних майданчиків на відкритому повітрі сусідньої Полтавської ТГ.

На плавучій сцені можна проводити: концерти, виставки, шоу, державні заходи, спектаклі, презентації, дегустації, салют, встановити екран, проводити рекламні кампанії.

У вільний від заходів час сцену можна використовувати як місце для розташування рекламних екранів, постерів та плакатів, що дозволить максимально монетизувати проєкт.

1. Подієвий туризм

Організація та проведення культурних та гастрономічних фестивалів та заходів є однією з найперспективніших ланок розбудови довіри та міжкультурних відносин у місцевій громаді та сприяє формуванню продуктивних стійких зовнішніх зав’язків, що сформують позитивний імідж на всеукраїнському та міжнародному рівнях туристичного потенціалу громади.

Наразі у м. Полтава успішні кроки та реалізовані проекти, які продовжують жити: проводиться свято фарб «Holi-fest Poltava»; діяв міжнародний фестиваль «Vorskla–Rock'n'Ball», «Меридіан Полтава», «Краєзнавчий Артвікенд», Міжнародний фестиваль «Полтавська галушка», «Чурфест».

Наразі не вистачає заходів, що підтримували б давні традиції та плекали нематеріальну культурну спадщину.

З ініціативи недержавної організації Центр розвитку «Демократія через культуру» у липні-серпні 2018 року було проведено опитування «Роль місцевих фестивалів у саморозвитку громад».

З числа 183 місцевих громад 173 (93%) ствердно вказали на вплив фестивалів на залучення туристів до місцевості. Такі подієві заходи стимулюють розвиток території та створюють умови для співробітництва між всіма зацікавленими сторонами.

Зі свого боку фестивальні організації також вбачають перспективу в такій співпраці: 35% з них позитивно оцінюють ініціативу туристичних компаній влаштовувати поїздки «під фестивалі», а 61 % туристичних підприємств підтверджують таку співпрацю [6].

Зокрема в рамках тематичного парку-набережної проводити фестиваль традиційної автентичної їжі, рок-фестивалі та інші музичні події, спортивні заходи різних рівнів, а також риболовецькі турніри, до організації яких можна долучити локальну ГО «Клуб активних риболовів».

Громада має сформувати власний річний календар туристичних подій, який можливо репрезентувати на обласному, всеукраїнському та міжнародному рівнях у майбутньому.

На локальному рівні варто очікувати наступних результатів:

розбудови системи довірливих відносин у громаді;
активізації ще більшої кількості громадян, яких надалі можливо залучати до вирішення актуальних проблем ОТГ, що сприятимуть його сталому розвитку;
залучення коштів, які будуть спрямовані на реалізацію актуальних для громади соціальних проектів;
відродження забутих культурних та духовних цінностей;
збільшення кількості приїжджих внутрішніх та іноземних туристів;
позитивних змін в соціально-економічній ситуації територіальної громади.

На глобальному рівні прогнозуємо наступні результати:

пізнаваність бренду парку-набережної та його туристичних об’єктів, як в Україні, так і за кордоном.
налагодження активнішої співпраці між культурними представництвами інших міст та регіонів, а також із різних країн далекого та ближнього зарубіжжя, завдяки розбудові системи довіри та культурному обміну.
Забезпечення та реалізація цілей сталого розвитку.

1. Виготовлення локальної сувенірів

Ефект загального «сприйняття» туристичної дестинації формують, як матеріальні, так і нематеріальні активи. Перебуваючи в місцях відпочинку туристи намагаються придбати сувеніри , пов’язані з місцем відпочинку, що відіграють роль ідентифікаторів туристичної території та її туристичних ресурсів, унікальної локальної автентики.

Особливо затребуваними серед іноземних та вітчизняних мандрівників є вироби майстрів народних промислів, які доповнюють товари на ринку сувенірної продукції.

Народні промисли – базова основа для моделювання етнокультурного простору території, а також створюють простір для плекання національно-патріотичних почуттів та цінностей.

Важливим аспектом є виготовлення народних промислів саме з локальних сировинних ресурсів, що збільшує їх цінність в очах потенційних туристів.

Пропонуємо у майбутньому громаді зосередити увагу місцевих жителів на виробництві сувенірної продукції наступних видів: святкові подарунки, бізнес-сувеніри та туристичні сувеніри.

У споживача туристичних послуг при отриманні при отриманні значної кількості інформації про дестинацію формується асоціативний бренд території, який чітко візуалізується в пам’ятних атрибутах (сувенірах), привезених на згадку з мандрівок. Не даремно, 25 % фінансових витрат турист витрачає на купівлю виробів місцевих промислів.

За результатами соціологічного опитування на тему «Туристичний сувенірний брендинг в Україні», яке було проведене у 2015 році, до пріоритетних сувенірів, які зазвичай купляють українські туристи належать: етноприкраси (70% респондентів), сувеніри ужиткового використання (61%); етноодяг (60%), гастрономічні сувеніри (31%)[6].

Активна організаційна, інформаційна та маркетингова діяльність впливає на процес створення туристичного сувенірного бренду території, а також потребує залучення людського капіталу, матеріальних та фінансових ресурсів, каналів збуту, які можуть запропонувати представники місцевої влади та бізнес-структур.

1. Реалізація принципів та цілей сталого розвитку в туризмі та дотримання норм чинного законодавства у галузі туризму України

Основні принципи концепції сталого туризму було запропоновано Туристичною Радою та Всесвітнім фондом дикої природи (WWF) [7]:

1. Стале використання природних, соціальних та культурних ресурсів.

2. Скорочення надмірного споживання та шкідливих викидів (попереджає

необхідність значних витрат коштів на усунення шкоди, завданої довкіллю, та підвищує якість туризму).

3. Збереження різноманіття (природного, соціального, культурного тощо).

4. Врахування туристичної концепції в плануванні. Туризм повинен бути

інтегрованим у національне та місцеве планування і оціненим з точки зору впливу на навколишнє середовище.

5. Підтримка національної економіки. Туристична діяльність повинна підтримувати національну економіку та зважати на екологічні особливості

розвитку того чи іншого регіону країни.

6. Залучення місцевих громад до туристичного сектору. Повне залучення

місцевих громад до туристичного сектору не тільки позитивно впливає

на економіку та довкілля, а й покращує якість туристичних послуг.

7. Консультування зацікавлених сторін та громади. Воно необхідне для попередження та розв'язання потенційно можливих конфліктів інтересів,

зокрема й екологічного характеру.

8. Підготовка персоналу. Залучення підготовленого, екологічно свідомого

персоналу на усіх етапах туристичної діяльності покращує якість туристичного продукту.

9. Маркетинг туризму. Комплекс екологічно орієнтованого маркетингу, що

надає повну інформацію про особливості туристичної сфери, підвищує

увагу до природного, соціального та культурного середовища окремих

місцевостей та рівень задоволення клієнтів.

10. Проведення досліджень. Постійні дослідження та моніторинг туристичної галузі сприяє вирішенню проблем, зокрема екологічного характеру.

Якщо звернутись до правового вирішення проблеми переходу туристичної сфери до моделі сталого розвитку, зокрема на міжнародному рівні, то важливе місце тут посідають:

● "Хартія зі сталого туризму", ухвалена на Міжнародній конференції з туризму, яка відбулася у Ланшеро (Канарські острови) (1995 р.);

● "Міжнародна програма зі сталого розвитку туризму", ухвалена рішенням Генеральної Асамблеї та Комісії зі сталого розвитку ООН (1999 р.);

● "Глобальний етичний кодекс туризму", ухвалений Всесвітньою туристичною

організацією 1 жовтня 1999 р. в Сантьяго (Чилі). Документ містить посилання на низку міжнародних форумів, зокрема: конвенцію про захист світової культурної та природної спадщини (23 листопада 1972 р.), декларацію

конференції ООН з проблем навколишнього середовища і розвитку в Ріо-деЖанейро (13 червня 1992 р.), конвенцію з біологічного різноманіття (6 січня

1995 р.) тощо та містить низку статей, третя з яких стверджує "Туризм – чинник сталого розвитку". У ній зазначено, що:

1. Усі учасники туристського процесу зобов'язані охороняти природне середовище і ресурси для забезпечення сталого економічного зростання, з

метою задоволення потреб сучасних і майбутніх поколінь.

2. Центральні, регіональні і місцеві органи влади повинні зосереджувати

увагу і фінансово стимулювати екобезпечні форми розвитку туризму (які

дають змогу економити цінні та рідкісні природні ресурси, особливо воду і енергію, а також уникати утворення відходів).

3. З метою зменшення деструктивного впливу туристичної діяльності на

навколишнє середовище і для підвищення її позитивного впливу на стан

місцевої економіки необхідно сприяти більш рівномірному розподілу потоків туристів та відвідувачів в часі і просторі.

4. Потрібно планувати об'єкти туристичної інфраструктури і види туристичної діяльності так, щоб забезпечувати захист природної спадщини,

яку складають екосистеми та біологічна різноманітність, а також охороняти види дикої фауни і флори, яким загрожує зникнення.

5. Природний туризм і екотуризм вважаються особливо цінними формами

туризму, які духовно збагачують людей, оскільки покликані проявляти

повагу до природної спадщини та місцевого населення.

Національна економіка України, перебуваючи у складі колишнього

СРСР, тривалий час розвивалась за принципом економічного зростання, який

можна вважати "споживацьким". Результатом такого розвитку стали числен-

ні еколого-економіко-соціальні проблеми [8].

Турисько-рекреаційний комплекс, перебуваючи на стадії стрімкого зростання, може розвиватись двома шляхами: деструктивним – за споживацьким принципом, та конструктивним – відповідно до засад концепції сталого розвитку – формування сталого туризму.

В основу майбутньої програми розвитку туризму Терешківської територіальної громади варто покласти Закон України «Про туризм», «Про місцеве самоврядування», «Про добровільне об’єднання територіальних громад», «Про засади державної регіональної політики», а також Стратегію розвитку туризму та курортів на період до 2026 року.

Базовим документом, в якому визначено основні напрямки побудови локальної програми розвитку туризму є саме Стратегія розвитку туризму та курортів на період до 2026 року, де основними напрямками є: «Безпека туристів», «Нормативно правова база туризму та курортів», «Макетингова політика туризму та курортів України», «Розвиток людських ресурсів». Для кожного з напрямків виокремлюється стратегічна мета, яка узгоджується з основними цілями, завданнями та очікуваними результатами[6].

Висновки

Основними проблемами у громаді є:

відсутність інфраструктурного облаштування та інформаційного забезпечення найбільш привабливих для відвідування туристами об’єктів культурної спадщини та природного фонду;
низький розвиток сільського зеленого туризму на прилеглих териоріях відносно «Зони проєктування І»;
недостатнє забезпечення поширення інформації про туристично-рекреаційні можливості території узбережжя річок Ворскли та Коломак;
відсутність достатньої кількості засобів розміщення;
невисока конкурентоспроможність та кількість об’єктів ресторанного господарства і сфери розваг;
практично відсутнє крафтове виробництво та локальна сувенірна продукція.
Відсутність яскравих заходів та подій, які стануть рушіями розвитку локального туризму громади.

Для ефективного залучення коштів іноземних та вітчизняних інвесторів для подальшого розвитку матеріально-технічної бази туристичної інфраструктури «Зони проєктування І» рекомендуємо:

1) створити належні місця зупинок для туристів (у т.ч. для осіб з обмеженими можливостями), облаштувати рекреаційні зони, об’єкти історико-культурної спадщини та природного фонду;

2) проводити прес-тури для представників засобів масової інформації,

друкованих, теле-, радіокомпаній та Інтернет ресурсів, туристичних компаній з періодичністю один раз в рік та використання розробленої айдентики громади в інформаційних та промоматеріалах;

3) відкрити якісні заклади громадського харчування з високим рівнем сервісу;

4) створити віртуальних 3D-тури з об’єктами туристичного показу;

5) встановити інформаційних таблиць та вказівників із короткими довідками про туристичні об’єкти та QR кодами;

6) збільшити обсяг залучення інвестицій у розвиток туристичної інфраструктури, а також знайти альтернативні (в т.ч. іноземні джерела фінансування), створити каталог інвестиційних проектів для представлення потенційним вітчизняним та іноземним інвесторам;

7) відкрити більше об’єктів сервісної транспортної інфраструктури, що відповідають європейським стандартам, побудова нових та реконструкція вже існуючих об’єктів транспортної інфраструктури (зокрема під’їздів до майбутніх об’єктів;

8) створити туристичні інформаційні центри на територіях об’єктів природного фонду;

9) облаштувати мережі екологічних туристичних маршрутів шляхом їх візуалізації та маркування;

10) забезпечити майбутній кластер кваліфікованими спеціалістами туристичного менеджменту, екскурсійної діяльності та готельного-ресторанного господарства.

На нашу думку, окрім зазначених необхідно також розширити наявну туристичну інфраструктуру велосипедними доріжками та маршрутами для верхової їзди. Дуже важливим елементом є їх детальна візуалізація та розбудова необхідної супутньої інфраструктури для цих форм активного туризму.

Важлива також підтримка жителів громади (ментальна та організаційно-проектна) у сфері відкриття агротуристичних господарств, які розширили б пропозицію закладів розміщення і розваг, пов’язаних з культивуванням місцевих звичаїв і традицій. Як чинник оптимізації та розбудови туристичної інфраструктури досліджуваних територіальних громади пропонуємо створення «тематичних сіл», що успішно реалізовується у сусідній Польщі.

Можна виділити декілька декілька соціогуманітарних та та економічних переваг для розвитку сільських територій громади:

мінімізація міграції населення з сіл до міст;
можливості для працевлаштування сільської молоді в обслуговуванні об’єктів туристичної інфраструктури;
зменшення рівня бідності місцевого населення;
поліпшення інфраструктури та якості життя громади;
виробництво та продаж локальної крафтової та сувенірної продукції, орієнтованої на туристичний попит;
розвиток та опанування нових професій, пов’язаних із туристичною галуззю;
збереження громадою автентичних соціокультурних традицій, виявлення об’єктів нематеріальної культурної спадщини та ін.

Невід’ємною складовою утвердження позитивного іміджу громади є поширення інформації про її успіхи, переваги, досвід та досягнення. І туризм як сфера сприяє цьому.

Джерела та література

Закони та нормативні акти:

Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» від 05.02.2003 р. № 157-VIII // Відомості Верховної ради України. – 2003. – № 13. – 91 с.
Закон України «Про туризм» від 15.09.1995 р. № 325/95-ВР
Стратегія розвитку туризму та курортів на період до 2026

Базові джерела:

Корж Н. В., Басюк Д. І. Управління туристичними дестинаціями : підручник / Н. В. Корж, Д. І. Басюк. – Вінниця: «ПП«ТД Едельвейс і К», 2017. – 322 с.
Бейдик О.О. Рекреаційні ресурси України: Навчальний посібник.-2-ге видання перероб. Та допов. – К.: Альтерпрес, 2010.- 404.с.
Гаврилюк А.М. Державна політика у сфері туризму в Україні: соціогуманітарний вимір: монографія. Київ: Видавництво Ліра-К, 2020. 428 с.
Збереження і сталий розвиток Карпат: навч. посібн. зі сталого туризму. [Електронний ресурс]. – Доступний з http://www.heifer.org.ua/heafer/files/Staly_rozvytok_Karpat.pdf.
[Науковий вісник НЛТУ України. – 2012. – Вип. 22.9 2. Екологія довкілля 103]

Інші інформаційні ресурси:

Фото парку парку «Нова Софіївка» [Електронний ресурс] . Режим доступу: «https://www.sofievka.org/nova-sofiivka/
Фото парку «Київська Русь» [Електронний ресурс] . Режим доступу: https://parkkyivrus.com/ua/
Фото козацької чайки. Журнал «Егоїст» [Електронний ресурс] . Режим доступу: https://egoistmagaz.in.ua/zahoplenia/%D0%BA%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D0%B0-%D1%83-xxi-%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%96/
Фото плавучої сцени. Промпортал [Електронний ресурс] . Режим доступу: https://promportal.su/goods/15507783/plavuchie-sceni-ploschadki.htm