ПОПЕРЕДНЄ ІНВЕСТИЦІЙНЕ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ (ПЕРЕД-ТЕО) публічного інвестиційного проєкту «ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ОСТРІВ СТІЙКОСТІ СОЦІАЛЬНОЇ ТА КОМУНАЛЬНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ С. ТЕРЕШКИ»

ПОПЕРЕДНЄ ІНВЕСТИЦІЙНЕ

ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ (ПЕРЕД-ТЕО)

публічного інвестиційного проєкту

«ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ОСТРІВ СТІЙКОСТІ СОЦІАЛЬНОЇ ТА КОМУНАЛЬНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ С. ТЕРЕШКИ»

Ініціатор проєкту: Виконавчий комітет Терешківської сільської ради Полтавського району, Полтавської області; ЄДРПОУ — 42143829

Рівень проєкту: громада (місцевий)

Орієнтовна вартість: 47,67 млн грн (з похибкою ±25–30%, властивою стадії Перед-ТЕО)

Дата підготовки: 02.07.2026

Підготовлено відповідно до Порядку підготовки, подання та оцінки публічних інвестиційних проектів і програм публічних інвестицій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2025 № 527, Порядку розроблення та моніторингу реалізації середньострокового плану пріоритетних публічних інвестицій держави, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2025 № 294, Методики розрахунку вартості публічного інвестиційного проєкту (наказ Мінфіну від 23.06.2025 № 316) та Методики визначення джерел і механізмів фінансового забезпечення (наказ Мінфіну від 28.02.2025 № 131).

1. Ідея проєкту

1.1. Назва проєкту

«Енергетичний острів стійкості соціальної та комунальної інфраструктури с. Терешки»

1.2. Ініціатор проєкту

Виконавчий комітет Терешківської сільської ради Полтавського району, Полтавської області. ЄДРПОУ — 42143829. Контактна особа — Медведєв Юрій Павлович, головний спеціаліст відділу житлово-комунального господарства, комунального майна, транспорту, благоустрою та цивільного захисту, телефон - +380508326322, e-mail — radatereshki.org@gmail.com

1.3. Географія впливу проєкту

С. Терешки, Полтавський район, Полтавська область. Ефект проєкту поширюється на 8 об'єктів соціальної та комунальної інфраструктури в межах села, а також опосередковано — на все населення громади (11,0 тис. осіб станом на 2023 р., плюс внутрішньо переміщені особи (ВПО) — 1504 особи станом на 2025 р.), яке користується послугами водопостачання, охорони здоров'я, освіти та соціальних послуг, що надаються цими об'єктами.

Терешківська територіальна громада складається з територій Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області, Микільської сільської ради Полтавського району Полтавської області, Заворсклянської сільської ради Полтавського району Полтавської області, Писарівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області.

До складу Терешківської сільської територіальної громади входить:

- адміністративний центр, сформованої територіальної громади – с. Терешки, Полтавського району Полтавської області (код КОАТУУ 5324085901);

- Два старостинських округи, а саме:

- Микільський старостинський округ, до якого входять, відносяться, визначена територія меж землі, від берегів по річкам Ворскла, Коломак, водних об’єктів, острову "Чайка" р. Ворскла та села: с. Микільське (окружний центр), с. Копили, с. Зінці,с. Ваці, с. Кашубівка, с. Марківка, с. Безручки, с. Курилехівка, с. Цибулі,с. Бузова Пасківка, с. Мале Микільське, с. Клюшники;

- Заворсклянський старостинський округ, до якого входять, відносяться, визначена територія меж землі, від берегів по річкам Ворскла, Тагамлик, водних об’єктів та села: с. Заворскло (окружний центр), с. Писарівка, с. Головач, с. Лукищина.с. Ватажкове, с. Минівка, с. Портнівка.

Загальна площа земель Терешківської СТГ складає 20939,14 га. Територія населених пунктів відноситься до першого агроґрунтового (природно - сільськогосподарського) району. Рельєф території сіл в основному рівнинний з незначними зниженнями. Підґрунтові води залягають, як правило, на глибині понад 5 м.

1.4. Стислий опис проєкту та ключові технічні параметри

Проєкт передбачає створення локальної об'єднаної електричної мережі («енергетичного острова») між 8 об'єктами соціальної та комунальної інфраструктури с. Терешки: станцією знезараження стічних вод (СБО), артезіанською свердловиною з насосним обладнанням та виробничим приміщенням КП «ЖЕО», каналізаційно-насосною станцією (КНС), приміщенням сільської ради (СЕС та BESS вже встановлені), амбулаторією загальної практики — сімейної медицини, Центром надання соціальних послуг (ЦНСП), дитячим садком та опорним ліцеєм. Кожен об'єкт обладнується власною сонячною електростанцією (СЕС) із системою акумулювання енергії (BESS). Центральним елементом мережі є вітрова електростанція (ВЕС) потужністю ≈450 кВт (відновлена/б.в. турбіна європейського виробництва), розташована на території станції знезараження стічних вод і  буде забезпечувати резервне електропостачання всіх 8 об'єктів у періоди недостатньої генерації СЕС (похмура погода, зимовий короткий світловий день) та під час відключень зовнішньої мережі, а також частково компенсує сезонний дефіцит сонячної генерації в осінньо-зимовий період завдяки протифазному профілю виробітку.

• Сумарна встановлена потужність СЕС на об'єктах: ≈ 328 кВт
• Встановлена потужність вітрової електростанції (ВЕС): ≈ 450 кВт
• Сумарна ємність систем накопичення енергії (BESS): ≈ 816 кВт·год
• Довжина об'єднувальних кабельних ліній 0,4 кВ між об'єктами: ≈ 3,5 км
• Кількість об'єктів, охоплених мережею: 8

Попередній розподіл потужності інверторів/СЕС та ємності BESS по об'єктах:

Розподіл базується на фактичних даних споживання електроенергії за 2021–2022 роки по всіх 8 об'єктах мережі. Потужність інверторів/СЕС та ємність BESS по об'єктах — орієнтовні і підлягають уточненню на етапі повного ТЕО за результатами енергоаудиту з урахуванням фактичного профілю навантаження кожного об'єкта.

1.5. Орієнтовна вартість та рівень проєкту

Вартість проєкту визначає подальшу процедуру: до 50 млн грн — спрощені вимоги до інвестиційного ТЕО; понад 50 млн грн — повний аналіз і обов'язкова секторальна оцінка.

Орієнтовна вартість проєкту — 47,67 млн грн, що не перевищує поріг у 50 млн грн, встановлений Методикою розрахунку вартості публічного інвестиційного проєкту (наказ Мінфіну № 316). Вартість актуалізована за ринковими цінами на відновлену ВЕС (розділ 5.2/5.3) та уточненим пооб'єктним розподілом потужності СЕС (≈328 кВт) і ємності BESS (≈816 кВт·год) після перегляду складу об'єктів мережі (розділ 1.4). Відповідно, до проєкту застосовуються спрощені вимоги щодо повного інвестиційного ТЕО. Проєкт потребуватиме співфінансування з місцевого бюджету громади та залучення коштів державного бюджету / грантових коштів міжнародних фінансових організацій, оскільки повне покриття вартості виключно з бюджету громади (бюджет власних надходжень громади без субвенцій за 2025 рік — 104 327 846 грн) є ризикованим для бюджетної стійкості громади.

1.6. Відповідність середньостроковому плану пріоритетних публічних інвестицій (СПІ)

Проєкт відповідає пріоритетному напряму підвищення енергетичної незалежності та стійкості об'єктів соціальної інфраструктури, визначеному Муніципальним енергетичним планом Терешківської сільської територіальної громади до 2030 року (розділ V «Організація виконання та фінансування МЕП»), та наскрізній цілі «Енергоефективність» відповідно до Методичних рекомендацій Мінекономіки (наказ № 353 від 28.08.2025). Після затвердження місцевою інвестиційною радою проєкт підлягає внесенню до середньострокового плану пріоритетних публічних інвестицій громади та до єдиного проєктного портфеля публічних інвестицій у системі DREAM, до якої громада вже вносить проєкти МЕП.

2. Стратегічне обґрунтування

2.1. Стратегічна доцільність

Згідно з даними Муніципального енергетичного плану Терешківської СТГ, більшість об'єктів охорони здоров'я громади мають клас енергетичної ефективності G (найнижчий), а всі соціальні об'єкти села живляться від єдиної зовнішньої мережі 10 кВ, що надходить через повітряні лінії 110 кВ (Полтава-Машівка, Полтава-Божково) і не має резервного джерела. Видатки бюджетних установ на оплату електроенергії стабільно зростають (наприклад, у закладах охорони здоров'я — з 65,2 тис. грн у 2019 р. до 101,3 тис. грн у 2023 р., тобто +55% за 4 роки при незначній зміні обсягів споживання), що підкреслює економічну доцільність диверсифікації джерел живлення. Проєкт напряму реалізує розділ V МЕП громади щодо диверсифікації джерел фінансування та підвищення енергетичної стійкості бюджетної сфери.

2.2. Аналіз проблеми/потреби

Ключові соціальні та комунальні об'єкти громади — станція біологічної очистки, каналізаційно-насосна станція,  артезіанська свердловина, амбулаторія загальної практики сімейної медицини, дитячий садок «Барвінок», опорний ліцей, сільська рада (СЕС та BESS вже встановлено) та центр надання соціальних послуг — цілковито залежать від єдиної зовнішньої електромережі. Відключення цієї мережі (внаслідок пошкодження енергетичної інфраструктури через збройну агресію РФ, аварій або несприятливих погодних умов) призводить до одночасної зупинки водопостачання, роботи амбулаторії та припинення освітнього процесу. Об'єкти наразі мають резервні джерела живлення у вигляді генераторів.

Забезпечення кожного об'єкта енергією з генераторів — не є економічно доцільною з таких причин:

• залежність від безперебійного постачання дизельного пального або бензину в умовах воєнного стану та можливих логістичних збоїв;
• вищі експлуатаційні витрати на паливо порівняно з відновлюваною генерацією (СЕС, ВЕС);
• відсутність синергії — генератор кожного окремого об'єкта простоює, коли навантаження виникає в іншого об'єкта мережі, тоді як об'єднана мережа дозволяє перерозподіляти резерв;
• додаткові викиди СО2 та шумове навантаження порівняно з відновлюваною генерацією.

2.3. Мета та цілі проєкту (SMART)

2.4. Аналіз попиту

За фактичними обліковими даними громади за 2021–2022 роки, річне електроспоживання об'єктів, що увійдуть до мережі, становить:

• Опорний ліцей: 107 783 кВт·год/рік;
• Дитячий садок «Барвінок»: 46 684 кВт·год/рік;
• Станція знезараження стічних вод (СБО): 62 100 кВт·год/рік;
• Артезіанська свердловина з насосним обладнанням та приміщення КП «ЖЕО»: 44 900 кВт·год/рік;
• Каналізаційно-насосна станція (КНС): 41 400 кВт·год/рік;
• Приміщення сільської ради (СР) — СЕС та BESS вже встановлені: 4 586 кВт·год/рік;
• Терешківська амбулаторія загальної практики — сімейної медицини: 11 250 кВт·год/рік;
• Центр надання соціальних послуг (ЦНСП): 1 080 кВт·год/рік.

Сумарне річне електроспоживання восьми об'єктів становить ≈319 783 кВт·год/рік (2021–2022 рр.). Джерела даних: файли «Споживання електричної енергії по структурним підрозділам в Терешківській ОТГ», «ВИХІДНІ ДАНІ МЕП 2023», Муніципальний енергетичний план Терешківської СТГ до 2030 року (див. також розподіл по об'єктах у розділі 1.4).

2.5. Зв'язок із Цілями сталого розвитку (ЦСР)

• ЦСР 7 «Доступна та чиста енергія» — зростання частки відновлюваних джерел у енергобалансі соціальних об'єктів громади;
• ЦСР 6 «Чиста вода та санітарія» — безперебійність роботи станції знезараження та свердловини;
• ЦСР 3 «Міцне здоров'я і благополуччя» — гарантоване електропостачання амбулаторії;
• ЦСР 11 «Сталий розвиток міст і громад» — підвищення стійкості критичної інфраструктури села;
• ЦСР 13 «Пом'якшення наслідків зміни клімату» — скорочення викидів CO2 за рахунок заміщення частини мережевого та газового споживання відновлюваними джерелами.

2.6. Наскрізні цілі

• Гендерна рівність: проєкт не має прямого диференційованого гендерного впливу; безперебійність роботи амбулаторії та дитячого садка однаково важлива для всіх демографічних груп, зокрема вагітних та батьків із малими дітьми.
• Безбар'єрність та інклюзивність: технічне обладнання (ВЕС, розподільчі шафи, інвертори) розміщується поза зонами руху маломобільних груп населення; не створює додаткових бар'єрів доступу до соціальних об'єктів.
• Енергоефективність: проєкт є прямою реалізацією принципу диверсифікації джерел та підвищення енергоефективності бюджетної сфери, визначеного МЕП громади.
• Довкілля та зміна клімату: заміщення частини викопного/мережевого електропостачання відновлюваною генерацією (СЕС, ВЕС) скорочує викиси СО2; орієнтовний ефект підлягає розрахунку на етапі повного ТЕО.

2.7. Обмеження та ризики стратегічного рівня

• Воєнний стан — ризик пошкодження об'єктів та обладнання внаслідок збройної агресії РФ під час будівництва та експлуатації;
• Обмеженість власних коштів бюджету громади, потреба у співфінансуванні з державного бюджету / грантових джерел;
• Необхідність погодження з оператором системи розподілу (обленерго) щодо паралельної роботи мікромережі із централізованою мережею та порядку острівного (ізольованого) режиму роботи;
• Інституційна спроможність громади супроводжувати технічно складний проєкт власними силами — потреба залучення зовнішніх консультантів/інжинірингової компанії.

3. Економічне обґрунтування

3.1. Соціально-економічний ефект

Проєкт забезпечує безперебійність надання базових послуг (водопостачання, охорона здоров'я, освіта, соціальні послуги) для всього населення громади (11,0 тис. осіб). Очікується скорочення бюджетних видатків на оплату електроенергії бюджетними установами — учасниками проєкту на 100% після виходу на проєктну потужність генерації, а також зниження ризику фінансових втрат від простою об'єктів під час відключень (наприклад, псування медичного обладнання чи харчових запасів у дитсадку). Прямого створення нових робочих місць проєкт не передбачає, окрім тимчасових робіт на етапі будівництва та залучення спеціалізованої організації для обслуговування ВЕС та мікромережі.

3.2. Вплив на довкілля та клімат

Попередньо очікується позитивний ефект — скорочення викидів СО2 за рахунок заміщення частини мережевого електропостачання (з теплових електростанцій у структурі енергобалансу України) сонячною генерацією. Розміщення вітрогенератора на території станції знезараження стічних вод (значно віддалено від дитячого садка та опорного ліцею) потребує попереднього акустичного аналізу (рівень шуму та стробоскопічний ефект від лопатей ВЕС), оцінки впливу на місцеву авіфауну та підтвердження дотримання санітарних розривів до найближчої житлової забудови. Кількісні розрахунки викидів CO2 та результати акустичного аналізу підлягають уточненню на етапі повного інвестиційного ТЕО.

3.3. Стійкість та інклюзивність рішення

Рішення підвищує стійкість соціальної інфраструктури громади до кліматичних (негода, ожеледь на лініях електропередач) та безпекових (пошкодження зовнішньої мережі внаслідок бойових дій) ризиків завдяки резервуванню на основі розподіленої генерації (СЕС на кожному об'єкті), накопичення енергії (BESS) та централізованого джерела генерації (ВЕС). Потреби маломобільних груп населення враховано на рівні розміщення обладнання поза зонами доступу до будівель; додаткові інклюзивні заходи не потрібні.

3.4. Аналіз альтернативних технічних/організаційних рішень

3.5. Обґрунтування обраного варіанта

Варіант А обрано як оптимальний, оскільки об'єднана мережа СЕС + ВЕС + BESS дозволяє перерозподіляти резерв потужності між об'єктами і забезпечити єдиний вітровий резерв (450 кВт) для всіх 8 об'єктів через кабельну мережу. Вітрова генерація частково компенсує сезонний дефіцит сонячної генерації в зимовий період завдяки протифазному профілю виробітку (пікова генерація ВЕС припадає на осінньо-зимовий період). Хоча варіант А дорожчий за варіант Б (≈47,67 млн грн проти ≈28,1 млн грн, різниця ≈19,6 млн грн), ця різниця у вартості є виправданою суттєво вищою автономністю (≈90% проти ≈60%) і надійністю електропостачання найбільш чутливих об'єктів (дитячий садок, опорний ліцей, амбулаторія, водопостачання). Варіант Б, попри нижчу вартість, залишає 5 із 8 об'єктів без вітрового резерву на компенсацію дефіциту СЕС в осінньо-зимово-весняний період, оскільки технічна можливість встановлення ВЕС є лише на 3 об'єктах, а відсутність об'єднувальної мережі виключає можливість обміну резервом між об'єктами.

4. Комерційне обґрунтування

4.1. Аналіз ринку постачальників/підрядників

Обладнання для сонячних електростанцій (панелі, інвертори) та систем накопичення енергії широко представлене на українському ринку від локальних інтеграторів, компоненти переважно імпортні (Китай, ЄС), строк поставки — 1–3 місяці. Малі та середні вітрогенератори (400–500 кВт) постачаються обмеженим колом переважно європейських виробників (Німеччина, Данія, Польща) та поодинокими українськими виробниками; орієнтовний строк поставки — 4–8 місяців з моменту замовлення з огляду на індивідуальне виготовлення баштових конструкцій та обмежену наявність на складах в Україні. Орієнтовні ціни, наведені у розділі 5, підлягають підтвердженню комерційними пропозиціями на етапі повного ТЕО.

4.2. Варіанти закупівлі та закупівельна стратегія

Закупівлі плануються через систему Prozorro відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі». Рекомендується поетапна закупівельна стратегія: (1) проєктування та об'єднувальна мережа 0,4 кВ; (2) вітрова електростанція; (3) сонячні електростанції та системи накопичення по кожному об'єкту окремими лотами. Орієнтовний графік закупівель — протягом 3–4 місяців після затвердження повного ТЕО та отримання фінансування.

4.3. Оцінка ринкових ризиків

• Коливання цін на обладнання (сонячні панелі, літій-іонні акумулятори) внаслідок валютних коливань та ситуації на світових ринках;
• Залежність від імпортних компонентів (інвертори, елементи BESS, вітрогенератор та башта);
• Можливий дефіцит кваліфікованих підрядників для монтажу мікромереж у регіоні.

5. Фінансове обґрунтування

Оскільки орієнтовна вартість проєкту (47,67 млн грн) не перевищує 50 млн грн, застосовуються спрощені вимоги до цього розділу відповідно до Методики розрахунку вартості публічного інвестиційного проєкту, затв. наказом Мінфіну від 23.06.2025 № 316 (зі змінами від 15.07.2025 № 354), та Методики визначення джерел і механізмів фінансового забезпечення, затв. наказом Мінфіну від 28.02.2025 № 131.

5.1. Класифікація витрат за категоріями (наказ Мінфіну № 316)

5.2. Метод оцінки вартості проєкту

На стадії Перед-ТЕО застосовано комбінацію методу аналогів (для СЕС, BESS і мережевої інфраструктури — за орієнтовними питомими цінами реалізованих в Україні проєктів мікромереж) та параметричного методу (для вітрової електростанції — за цінами ринку відновлених/б.в. турбін європейського виробництва, включно з транспортуванням, фундаментом, монтажем і приєднанням до мережі; для BESS — за поточними ринковими цінами накопичувачів LFP, $130–400/кВт·год залежно від масштабу проєкту). На стадії повного інвестиційного ТЕО рекомендується застосувати інженерний метод («знизу вгору») на основі детального проєктно-кошторисного розрахунку та комерційних пропозицій постачальників.

5.3. Орієнтовна вартість проєкту (CAPEX)

Похибка на стадії Перед-ТЕО — як правило ±25–30%.

5.4. Орієнтовні операційні витрати (OPEX)

Річні операційні витрати оцінюються на рівні ≈1,05 млн грн і включають: технічне обслуговування СЕС та BESS (≈300 тис. грн/рік, ≈1,5% від CAPEX цих компонентів), технічне обслуговування відновленої ВЕС (≈310 тис. грн/рік, ≈2% від CAPEX ВЕС — знижено порівняно з попередньою оцінкою, оскільки турбіна відновлена в заводських умовах виробником, а не є довільним вживаним обладнанням; типовий показник O&M для турбін такого класу після заводського відновлення), обслуговування всього комплексу (СЕС, BESS, ВЕС, мережа 0,4 кВ) спеціалізованою сервісною фірмою за договором аутсорсингу замість утримання власного технічного персоналу (≈200 тис. грн/рік), страхування обладнання (≈240 тис. грн/рік, ≈0,5% від CAPEX; страхування воєнних ризиків не включено — потребує окремого розрахунку з огляду на обмежену доступність і вищу вартість такого покриття на етапі повного ТЕО).

5.5. Можливості отримання доходів

Проєкт реалізується на об'єктах бюджетної сфери й не передбачає прямих доходів. Економічний ефект формується у вигляді економії бюджетних коштів на закупівлі мережевої електроенергії — див. розділ 3.1.

5.6. Цінова доступність для кінцевих споживачів

Проєкт фінансується з публічних джерел (бюджет громади, державний бюджет, грантові кошти) і не передбачає прямого встановлення тарифів для населення. Водночас проєкт передбачає можливість зниження тарифу на водопостачання та водовідведення у зв'язку зі зниженням вартості електроенергії для об'єктів водопостачання (свердловина) та водовідведення (станція знезараження стічних вод, КНС) за рахунок власної генерації СЕС/ВЕС замість купівлі електроенергії з мережі. Точний розмір потенційного зниження тарифу підлягає розрахунку на етапі повного ТЕО на основі частки електроенергії у структурі собівартості послуг водопостачання/водовідведення.

5.7. Обґрунтування невідкладності проєкту (наказ Мінфіну № 131, додаток 1)

Невідкладними визнаються проєкти, що впливають на задоволення базових потреб громадян і відповідають щонайменше одному з критеріїв нижче.

5.8. Джерела та механізми фінансування

Перелік можливих джерел і механізмів визначено додатком 2 до наказу Мінфіну № 131 окремо для державного та місцевого (регіонального) рівня, а також окремо для стадії підготовки проєкту.

5.9. Оцінка вартісних ризиків проєкту (матриця 5×5, наказ Мінфіну № 316)

Ризики оцінюються за шкалою 1–5 з обох осей (ймовірність × вплив); підсумковий бал визначає рівень реагування: 1–2 — моніторинг; 3–8 — розглянути превентивні заходи; 9–12 — заходи обов'язково закладаються у вартість проєкту; 15–25 — критичний ризик, проєкт не розпочинати без перегляду дизайну.

5.10. Фінансові показники аналізу вартості проєкту

Розраховуються відповідно до наказу Мінфіну № 316. ТВ і ЕРВ використовуються для порівняння альтернативних варіантів (розділ 3.4); СВО — базовий показник ефективності для інфраструктурних/енергетичних проєктів.

Ставка дисконтування для розрахунку ТВ/ЕРВ визначається відповідно до актуального листа Мінекономіки; наведені значення орієнтовні і підлягають уточненню на етапі повного інвестиційного ТЕО.

5.11. Фінансова спроможність ініціатора проєкту

Плановий обсяг дохідної частини бюджету Терешківської СТГ на 2025 рік з урахуванням трансфертів становив 112,4 млн грн (у т. ч. загальний фонд — 65,4 млн грн). Частка проєкту, що припадає на місцевий бюджет (орієнтовно 4,77 млн грн, або ≈7,3% від обсягу загального фонду 2025 р.), є посильною для громади за умови розподілу видатків на 1–2 бюджетні періоди та за наявності підтвердженого співфінансування з державного бюджету / грантових джерел.

5.12. Придатність проєкту для ДПП/ППП

На даному етапі залучення приватного партнера за моделлю публічно-приватного партнерства визнається недоцільним, оскільки об'єкти мережі є бюджетними установами, що не генерують комерційного доходу. Водночас для вітрової електростанції може розглядатися механізм енергосервісного договору (ЕСКО-модель) відповідно до Закону України «Про запровадження нових інвестиційних можливостей...» від 09.04.2015, за якого інвестор фінансує встановлення обладнання за рахунок майбутньої економії на комунальних платежах. Доцільність цього механізму підлягає оцінці на етапі повного ТЕО за допомогою порівняльного аналізу value-for-money.

6. Управлінське обґрунтування

6.1. Структура команди управління проєктом

Керівник проєкту — секретар Терешківської сільської ради – Роман Вікторович Кожем’як. До складу робочої групи пропонується залучити представників: відділу ЖКГ, КМ, транспорту, благоустрою та ЦЗ – Медведєва Юрія Павловича, відділу освіти, а саме начальника відділу освіти Погорілого Ігора Васильовича, КП «Полтавський районний клінічний центр первинної медичної допомоги» - інженер Гладкий Юрій Олексійович, КП «ЖЕО»(підприємство водопостачання) – інженер Дорохін Максим Валерійович, а також зовнішнього технічного консультанта/інжинірингову компанію для супроводу проєктування мікромережі.

6.2. Компетенції та інституційна спроможність ініціатора

Громада має досвід підготовки та супроводу проєктів у сфері енергоефективності (розробка Муніципального енергетичного плану до 2030 року, ведення переліку проєктів модернізації у системі DREAM — наприклад, Реконструкція будівлі Терешківського ліцею. Полтавська область). Разом із тим, у структурі виконкому відсутня штатна одиниця, відповідальна виключно за енергоменеджмент, що обумовлює потребу залучення зовнішніх фахівців для проєктування та технічного нагляду за реалізацією мікромережі.

6.3. Ризики етапу підготовки проєкту

6.4. Орієнтовний план-графік підготовки повного інвестиційного ТЕО

• Місяць 1–2: енергоаудит 8 об'єктів, встановлення тимчасових приладів обліку, збір вихідних даних;
• Місяць 2–3: технічне проєктування мікромережі, узгодження з обленерго щодо режиму паралельної/острівної роботи;
• Місяць 3–4: підготовка повного інвестиційного ТЕО, включно з детальним інженерним розрахунком вартості («знизу вгору»);
• Місяць 4–5: подання проєкту до місцевої інвестиційної ради, включення до СПІ громади та єдиного проєктного портфеля DREAM;
• Місяць 5–6: пошук та підтвердження джерел співфінансування (державний бюджет/ДФРР, грантові кошти).

7. Додатки (технічний блок — за потреби)

Розділ доцільний для інфраструктурних, будівельних та інженерних проєктів; не є обов'язковим елементом державної форми Перед-ТЕО, але суттєво підвищує якість обґрунтування.

7.1. Технічні та інженерні розрахунки

Детальні технічні розрахунки потужності СЕС, ВЕС і ємності BESS для кожного об'єкта підлягають виконанню на етапі повного ТЕО на основі результатів енергоаудиту. Попередні орієнтовні параметри наведено в розділі 1.4.

7.2. Картографічні та геопросторові матеріали

Рис. 1. Розташування об'єктів енергетичного острова на генеральному плані с. Терешки (М 1:2000). Маркери — попередні орієнтовні позиції: №№ 1, 2, 17, 22 (проксі СБО), 23, 25 (проксі СР) відповідають експлікації генплану; позиції ЦНСП, амбулаторії та КНС потребують уточнення, оскільки не входять до експлікації генплану.

Рис. 2. Принципова кругова схема об'єднаної мережі: 8 об'єктів розташовані по колу та зв'язані між собою кільцевою мережею (суцільні стрілки за годинниковою стрілкою); ВЕС у центрі мережі забезпечує резервне живлення кожного об'єкта (пунктирні стрілки).

Розшифрування скорочень на схемі:

• СБО — станція знезараження стічних вод;
• Свердловина + ЖЕО — артезіанська свердловина з насосним обладнанням та виробниче приміщення КП «ЖЕО»;
• КНС — каналізаційно-насосна станція;
• СР — сільська рада;
• Амбулаторія — амбулаторія загальної практики — сімейної медицини;
• ЦНСП — Центр надання соціальних послуг;
• Д/С — дитячий садок «Барвінок»;
• Ліцей — Терешківський опорний ліцей;
• ВЕС — вітрова електростанція (центральний елемент резервування);

7.3. Містобудівний та юридичний аудит

Усі 8 об'єктів мережі розташовані на землях комунальної власності Терешківської сільської територіальної громади в межах с. Терешки. Право власності/користування земельними ділянками під розміщення ВЕС та траси кабельних ліній, цільове призначення земель, а також перелік необхідних дозволів (у т. ч. погодження з оператором системи розподілу) підлягають уточненню на етапі повного ТЕО.

7.4. Попередня оцінка впливу на довкілля

Основний фактор впливу — рівень шуму та можливий стробоскопічний ефект (мерехтіння тіні від лопатей) вітрогенератора на території станції знезараження стічних вод, а також потенційний вплив на місцеву авіфауну. Дитячий садок, опорний ліцей, а також багатоповерхова житлова забудова, амбулаторія, сільська рада та ЦНСП розташовані значно віддалено від майданчика ВЕС, тому прямий вплив шуму/мерехтіння на ці об'єкти малоймовірний, однак підлягає підтвердженню на етапі повного ТЕО. Рекомендується виконати попередній акустичний розрахунок, оцінку тіньового мерехтіння та підтвердження дотримання санітарних розривів до житлової та соціальної забудови. Інші екологічні аспекти (поводження з відпрацьованими елементами BESS після завершення строку експлуатації, утилізація компонентів ВЕС і СЕС) підлягають оцінці відповідно до вимог законодавства про оцінку впливу на довкілля.

7.5. Інші супровідні матеріали

На етапі повного ТЕО рекомендується долучити: листи підтримки від закладів — учасників проєкту (ліцей, ЗДО, амбулаторія, сільська рада), попередні комерційні пропозиції постачальників СЕС/BESS/ВЕС, а також довідку оператора системи розподілу щодо технічних умов приєднання.

8. Висновки та рекомендації

8.1. Загальний висновок щодо доцільності

Проєкт створення енергетичного острова стійкості для 8 об'єктів соціальної та комунальної інфраструктури с. Терешки є стратегічно доцільним і відповідає пріоритетам Муніципального енергетичного плану Терешківської СТГ до 2030 року. Орієнтовна вартість (47,67 млн грн), актуалізована за поточними ринковими цінами на обладнання (зокрема відновлену вітрову електростанцію та BESS ємністю 816 кВт·год) і уточненим складом об'єктів мережі (включно з КНС), не перевищує поріг 50 млн грн, що дозволяє застосувати спрощену процедуру повного ТЕО. Технічна доцільність вітрової складової все одно потребує обов'язкового підтвердження вітромоніторингом на майданчику до переходу до повного ТЕО (див. критичний ризик, розділ 5.9).

Проєкт відповідає Стратегії розвитку Терешківської сільської територіальної громади на 2023–2027 роки (затв. рішенням 29 сесії 8 скликання Терешківської сільської ради від 17.11.2023), а саме стратегічній цілі 3 «Розвиток і збереження природних ресурсів як унікальної переваги громади», оперативній цілі 3.3 «Впровадження принципів сталого розвитку в системі управління і надання послуг» — зокрема завданням 3.3.1 «Сприяння формуванню раціонального використання енергетичних ресурсів комунальними підприємствами та організаціями, їх перехід на відновлювальні джерела енергії» та 3.3.2 «Запровадження ефективної системи муніципального енергоменеджменту та енергомоніторингу об'єктів адміністративного та соціально-гуманітарного призначення». Додатково проєкт узгоджується з оперативною ціллю 4.4 «Створення безпечного середовища» (завдання 4.4.2 «Цивільна безпека») завдяки підвищенню автономності критичної соціальної інфраструктури в умовах воєнного стану.

8.2. Рекомендація щодо переходу до підготовки повного інвестиційного ТЕО

Рекомендується продовжити підготовку повного інвестиційного ТЕО за умови попереднього виконання енергоаудиту 8 об'єктів та отримання попередніх технічних умов від оператора системи розподілу щодо режиму паралельної/острівної роботи мікромережі. Паралельно рекомендується розпочати пошук співфінансування (державний бюджет/ДФРР, грантові кошти МФО) та внесення проєкту до системи DREAM.

Нормативна база: постанова КМУ від 28.02.2025 № 527 «Деякі питання управління публічними інвестиціями»; постанова КМУ від 28.02.2025 № 294 «Про затвердження Порядку розроблення та моніторингу реалізації середньострокового плану пріоритетних публічних інвестицій держави»; постанова КМУ від 28.02.2025 № 232 «Деякі питання розподілу публічних інвестицій»; наказ Мінфіну від 28.02.2025 № 131 «Про затвердження Методики визначення джерел і механізмів фінансового забезпечення публічних інвестиційних проєктів та програм публічних інвестицій»; наказ Мінфіну від 23.06.2025 № 316 (зі змінами від 15.07.2025 № 354) «Про затвердження Методики розрахунку вартості публічного інвестиційного проєкту»; наказ Мінфіну від 22.09.2025 № 480 (методрекомендації щодо розподілу коштів місцевого бюджету на ПІП); наказ Мінекономіки від 09.03.2026 № 3851; наказ Мінекономіки від 28.08.2025 № 353 (наскрізні цілі); наказ Мінекономіки від 28.08.2025 № 352 (місцеві інвестиційні ради, СПІ громади); Муніципальний енергетичний план Терешківської сільської територіальної громади до 2030 року.