24 лютого 2022 року стало чорною датою в історії України — розпочалося повномасштабне вторгнення росії на територію України

24 лютого 2022 року стало чорною датою в історії України — розпочалося повномасштабне вторгнення росії на територію України
Той ранок розділив життя мільйонів українців на «до» і «після», принісши біль, втрати й випробування, яких ніхто не міг уявити.
У найтяжчі дні на захист держави стали наші воїни — сміливі, мужні, незламні, віддані. Ми безмежно вдячні кожному, хто боронить Україну, пам’ятаємо кожного Героя, схиляємо голови перед їхнім подвигом і з вдячністю зберігаємо світлу пам’ять у серцях.
Сьогодні на Алеї Героїв у Терешках відбувся мітинг пам’яті. Хвилиною мовчання ми вшанували Героїв з нашої громади, які віддали життя за Україну. Отець Олександр провів Молебень пам’яті за загиблими воїнами. Світла і Вічна пам’ять Героям…
Алея Пам’яті нашої громади велика. З портретів на нас дивляться молоді обличчя — люди, які могли б жити, ростити дітей, піклуватися про батьків, кохати, мріяти, будувати плани на майбутнє — просто жити. Кожне фото — це зламані долі, нездійснені мрії, невимовний біль родин і наша спільна рана.
У перший день повномасштабного вторгнення росії в Україну наша громада втратила Героя - Сергія Володимировича Шишацького - мужнього воїна, який став на захист рідної землі.
Сергій Володимирович Шишацький народився 14 лютого 1975 року. Закінчив Вацівську ЗОШ І–ІІ ступенів імені Володі Тюріна. Працював, займався улюбленою справою — столярував, був людиною працьовитою, щирою, надійною.
З початком російської агресії проти України у 2014 році він пішов добровольцем захищати країну. Разом із побратимами виконував бойові завдання у гарячих точках Луганської області. У серпні 2021 року знову підписав контракт і проходив службу у військовій частині А0501 у складі 92 окремої механізованої бригади імені кошового отамана Івана Сірка.
Виконуючи бойове завдання, Сергій Володимирович Шишацький загинув у перший день повномасштабної війни — 24 лютого 2022 року. Майже три місяці рідні не знали про долю Сергія, шукали, сподівалися, вірили побачити живим… Його тіло та документи були знайдені поблизу села Мартове Печенізької громади Чугуївського району Харківської області. Поховали Героя в селі Мартове, а 22 грудня 2022 року відбулося перепоховання в рідному селі Ваці Терешківської громади.
Сергій Шишацький нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, посмертно, нагрудним знаком Полтавської обласної ради «За вірність народу України» ІІ ступеня, знаком пошани — медаллю «За відвагу», нагрудним знаком «Учасник АТО», медаллю «За оборону рідної держави».
Ім’я Сергія Шишацького навіки вписане в історію нашої громади та України. Його подвиг — у нашій пам’яті, у нашій вдячності, у нашій щоденній відповідальності жити достойно.
Вічна пам’ять Герою.
Герої не вмирають.