Пам'ятаємо своїх Героїв...
Пам'ятаємо своїх Героїв...
14 липня річниця загибелі Івана Анатолійовича Лисенка. З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну він зі своєю родиною знайшли прихисток у нашій громаді, в селі Копили.
Народився Іван Лисенко 10 квітня 1986 року в місті Луганськ, де й навчався, створив сім’ю. Працював у торговому центрі «Епіцентр». У 2014 році в Івана народився син і того ж року родині довелося покинути рідний Луганськ у зв’язку з окупацією. Лисенки переїхали до Харкова, але в 2022 році їм знову довелося втікати. На початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, Іван перевіз родину з Харкова, з Салтівки, де було дуже небезпечно, до Копилів, а сам одразу почав активно волонтерити. Працював з ранку до ночі, але цього йому здавалось мало, тому через місяць пішов добровольцем на війну. Дружині говорив: « Я не можу інакше, зрозумій мене, не можу сидіти і чекати, поки ворог нищить мою країну». Він був героєм навіть у мирний час, був героєм на війні й загинув героєм…
Іван Анатолійович проходив службу на посаді солдата самохідного артилерійського взводу 1-ї окремої танкової Сіверської бригади.
Загинув Герой 14 липня 2022 року поблизу селища Просяна Синельниківського району Дніпропетровської області в результаті артилерійського ворожого обстрілу.
Іван був дуже доброю і позитивною людиною, мав гарне почуття гумору, любив свою родину і життя.
Щирі співчуття родині Івана, неможливо загоїти вашу рану від втрати дорогої людини…
Іван Лисенко нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, посмертно.
Вічна слава Героям, які загинули за Україну…
Пам’ятаймо їхній подвиг!
